Україна повинна вкладати гроші у власне виробництво озброєння. Саме наявність власного озброєння “часів СРСР” дало ЗСУ можливість на протязі кількох перших тижнів війни переконати весь Світ в тому, що “Україні варто допомагати”.

 

  Крім того, ми стали свідками того, що не всі політики в країнах, які вирішили допомагати Україні, мають симпатії до нашої України. Деякі намагаються отримати для себе  максимальну користь з того, що в нашій країні триває війна. Але мова зараз про виробництво озброєння вітчизняних розробників і вітчизняного виробництва.


  ПТРК Стугна. За рахунок наявної можливості керувати ракетою на великій дальності, наявністю двох різних видів боєприпасів, відносною безпекою для оператора, вартістю, досить широким спектром застосування та різними цілями, які можуть бути знищені,- від танку/БТР до опорних пунктів і гвинтокрилів, ПТРК Стугна – номер один у списку. Її не варто протиставляти  FGM-148 Javelin чи NLAW через їхні різні “робочі відстані”. Але на “своїй робочій відстані” ПТРК Стугна демонструє чудові результати.

 

«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) другого покоління

  Наступною розробкою може стати українська протикорабельна крилата ракета Р-360 «Нептун». Незважаючи на всю “швидкість” і “сприятливі умови” напередодні повномасштабного вторгнення, розробникам вдалося створити досить вдалий продукт, який дуже добре виконує свої функції. 

 

  Розробникам вдалося створити тільки сухопутний блок для запуску  за  допомогою якого Р-360 «Нептун» ЗСУ вперше в Новітній історії війн відправили на дно Флагман ворожого Флоту. До повномасштабного вторгнення тривали розробки над корабельною пусковою установкою.  Бойові дії показали, що досить перспективним напрямком може стати запуск крилатої ракети Р-360 «Нептун» з літака. 

Р-360 «Нептун» — українська протикорабельна крилата ракета.

   Український тактичний ракетний комплекс з коригованим боєприпасом калібру 300 мм «Вільха» – ще одна військова розробка, яку встигли взяти на озброєння української армії у 2018 році.

 

   Розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч» ТРК «Вільха» досить добре попрацював під час стримування російського наступу на Київ.



Український тактичний ракетний комплекс «Вільха»

  АСУ “Кропива” є унікальним рішенням, яке виявилося не тільки універсальним, але і виграшним відносно деяких західних аналогів.

 

Автоматична система управління тактичної ланки “Кропива”

  Безпілотники “Лелека” та “Фурія” продемонстрували чудові співвідношення ціни, якості та застосування в різних тактичних умовах.


  САУ “Богдана”, хай і в єдиному екземплярі, але успішно вражає цілі та демонструє непогані дальність, точність та можливість швидкого ремонту в польових умовах, навіть командою не військових слюсарів.

 

САУ 2С22 «Богдана» — перспективна українська самохідна гаубиця, із стволом “НАТОвського” калібру 155 мм. на шасі КрАЗ-63221.
СБА «Новатор»
Спеціалізований бронеавтомобіль (СБА) «Новатор»

  СБА “Новатор” (інколи журналісти їх називають “Варта” або “Варта-Новатор”) уберегли життя багатьох наших військових під час потрапляння ракет або підривах на мінах. “Тік-Токер” РамзанКа диров оглянувши захоплений рашистами “Новатор” публічно заявив, що це “генеральська машина”, хоча даний СБА призначений для транспортування рядового особового складу.

 

  Майже про всі ці розробки було багато статей за останні 8 років. Але всі статті закінчувалися тим, що названі види озброєння будуть “незабаром прийняті на озброєння”. І все це відбувалося в умовах, коли Кримський півострів і частину Донбасу вже окупували рашисти.

 

Сьогодні ми стали свідками, як вдруге в історії США запустили програму “Ленд-Лізу”. Це надзвичайно добре, вчасно і корисно. Але давайте не будемо забувати, що на “сильних не нападають”. І якби з 2019 року керівництво України більше коштів вкладало в виробництво новітніх систем озброєння а не в “Велике будівництво” доріг, можливо, це б утримало нашого сусіда від повномасштабної агресії, яка забрала десятки тисяч життів і завдала непоправної шкоди економіці України, відбудовувати яку нам доведеться найближчі 15-20 років .

 

  Розробка новітніх зразків військової техніки потребує чималих коштів. Ще більше коштів потрібно щоб налагодити виробництво. Але це всеодно набагато дешевше, відбудова промисловості, інфраструктури після війни. Це, що можна порахувати. А чи можна порахувати загублені людські життя, зламані війною людські долі? 

 

  Сьогодні, не зважаючи на те, що Україні надають військову допомогу всі прогресивні країни Світу, керівництво України має подбати про створення промислових потужностей та виробництва надсучасної власної військової техніки, яка нам необхідна для запобігання агресії будь-якої сусідньої чи “віддаленої” країни у майбутньому.

 

Олександр Вікторович, “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”

 

Слідкуйте за нами

Відео

{"popup_fix":"false"}
Михайло Забродський. Інтерв’ю про нову армію, старі проблеми та велику політику
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами
  • Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial