ЦАХАЛ – головний гарант безпеки держави Ізраїль

«Цва хагана ле-Ісраель» (скорочено ЦАХАЛ) – збройні сили Держави Ізраїль, головний гарант безпеки країни.

Досвід ЦАХАЛа нам цікавий як мінімум тому, що Ізраїль на зорі свого становлення змушений був безперервно вести бойові дії з противником, який перевершував його в живій силі і техніці – і жодного разу не програв. В ізраїльській армії не витрачають часу на стройову підготовку – там навчають воювати.

На строкову службу в ЦАХАЛ по досягненню 18 років призиваються всі громадяни Ізраїлю, включаючи тих, у кого подвійне громадянство і навіть тих, хто не проживає на території єврейської держави. Строк служби: чоловіки – 36 місяців, жінки – 24. Обумовлено це в першу чергу тим, що Ізраїль завжди знаходиться в стані бойових дій.

Хто відслужив у армії, хоч рядові, хоч офіцери, можуть призиватися на термін до 45 діб на рік на збори резервістів. Наявність резервістів і постійне їх перебування в стані бойової готовності дозволяє Ізраїлю в разі потреби розгорнути армію воєнного часу за дві доби.

 

Призовники практично самі визначають, де будуть проходити службу. Майбутній солдат армії Ізраїлю проходить ряд тестів, за підсумками яких йому дають перелік військових спеціальностей, на які він підходить за своїми даними. З цього переліку призовник може вибрати три позиції. І армія зробить все можливе, щоб призовник отримав розподіл саме на одну з обраних ним посад, але з урахуванням потреб армійської системи.

Одна з основних особливостей ізраїльської армії – мінімальна увага до стройової підготовки. «Наша армія не для парадів, а для війни», – кажуть в Ізраїлі. Складно не погодитися з тим, що стройова підготовка забирає багато часу, який можна було б використовувати більш ефективно. Тому замість того, щоб годинами вчитися ходити в ногу на плацу, солдати ЦАХАЛу здійснюють багатокілометрові марш-кидки, постійно вправляються у стрільбі з усіх видів зброї – на боєприпасах там не економлять, і вивчають техніку.

 

Солдат Армії оборони Ізраїлю отримує автомат під час вступу на службу і здає його тільки тоді, коли звільняється в запас. Навіть при поїздках додому на вихідні, о є звичайною практикою в ЦАХАЛі, зброя завжди залишається з бійцем.

 

Не менш цікава система підготовки керівного складу. Потрапити на офіцерські курси солдат може вже на початку своєї служби – потрібно мати бажання, проявити себе перед командиром і здати іспити. Найкоротший курс триває півроку. Курс підготовки для бойового офіцера довше, ніж для того, хто буде займати тилові посади. Солдат спочатку проходить бойову підготовку, близько 6-7 місяців, іноді більше, а потім проходить пару місяців бойової служби. Тільки після цього він потрапляє на курс командирів і, тільки після курсу командирів, якщо він проявив себе з хорошого боку, може потрапити на офіцерські курси. Відповідно, більшість діючих бойових офіцерів Армії оборони Ізраїлю починали свою службу рядовими.

 

Старші офіцери і генерали підвищують кваліфікацію в штабному коледжі. Вищий рівень військової освіти дає Академія національної оборони. Нормальним вважається навчання у ВНЗ західноєвропейських армій і в США. Кожні 5 років з офіцером підписується новий контракт. Таким чином, забезпечується постійне оновлення офіцерського корпусу, а молодь отримує додатковий стимул до продовження військової служби. У ЦАХАЛі важко знайти генерала старше 50 років, навіть начальник Генштабу не може обіймати цю посаду більше 4 років.

Армія оборони Ізраїлю в тому вигляді, в якому вона є зараз – прямий наслідок ситуації, в якій опинився ізраїльський народ від самого початку здобуття державності. Оточений з усіх боків «надзвичайно доброзичливими сусідами », Ізраїль не вижив би, якби не було у нього такої системи державної оборони. І саме агресія з боку вже нашого північного сусіда і його методи змушують нас уважно вивчати досвід ЦАХАЛ. Але тільки вивчення та бездумне калькування чужого, навіть самого вдалого, досвіду мало допоможуть. Для ЗСУ досвід ЦАХАЛ особливо цікавий та заслуговує уважного детального вивчення в частині підготовки особового складу, а також протидії ДРГ і тероризму.

 

За матеріалами Я люблю Израиль