США розробляють безпілотний ракетний комплекс

  Армія США вивчає можливість впровадження безпілотних технологій у царині ракетних комплексів. Концепт Autonomous Multi-Domain Launcher (AML) передбачає будівництво самохідної пускової установки без кабіни екіпажу. Управління має здійснюват оператора за віддаленим пультом або автономна система на борту машин.

 

  Американська армія вже давно вивчає різні концепції безекіпажної техніки, здатної виконувати завдання при мінімальній участі людин. В 2019 році безпілотні технології запропонували використовувати в галузі ракетних систем.  Авіаційно-ракетний центр командування з розвитку бойових можливостей армії (AvMC) та Консорціум авіаційно-ракетних технологій (AMTC) запустили програму AML, метою якої є розробка нової концепції пошуку необхідних технологій та визначення її перспектив. В січні 2021-го були укладені перші контракти на проведення робіт. Список організацій, залучених до створення AML, не розкривається.

 

  У середі червня AvMC та AMTC розповіли про проведення перших експериментів у рамках AML. В ході випробувань пускова установка-демонстратор з дистанційним та автономним управлінням пройшла за запланованим маршрутом і дісталася до заданої позиції. Далі в безпілотному режимі був виконаний пуск семи ракет. Експеримент довів принципову можливість перекидання, розгортання та застосування ракетних комплексів без екіпажу. Крім того, були визначені складнощі технічного характеру та ризики, пов’язані з використанням безпілотної технології.

  “AML дає нам гнучкість, здатність до швидкого розгортання, і середню дальність дії, яка дозволить вижити в оперативній обстановці типу «архіпелаг», в кампанії на кшталт «стрибки по островах».

 

  І ці випробування вкотре показали нам, наскільки корисно буває зібрати разом солдатів, операторів та інженерів. У такій співпраці неможливо переоцінити точки дотику, такий метод розробки відповідає одному з фундаментальних принципів Army Futures Command – тобто, розробці з урахуванням вимог солдат” – зазначив за підсумками випробувань бригадний генерал Джон Рафферті.

 

  Після випробувань були опубліковані деякі матеріали. Так, американці показали дослідний зразок на базі серійної РСЗО M142 і пункт дистанційного управління. А також викладали відеоролик, що демонструє ймовірний вигляд серійної пускової установки та принципи її застосування. На цих світлинах установка-демонстратор зберегла всі основні вузли та агрегати базової M142. При цьому на даху кабіни можна розгледіти деякі пристрої, що відсутні в серійному вигляді. Вочевидь, це додаткові засоби відеоспостереження для водіння та антенних пристроїв зв’язку. Очевидно, що деякі пристрої з’явилися і всередині кабін – для дистанційного управління необхідними механізмами.

 

  У відеоролику показана бойова машина, що значно відрізняється від серійної установки HIMARS. AML побудована на шасі з трьома осями, безкапотної компоновки. На місці штатної кабіни розміщується кожух, що вміщує силову установку та засоби управління. Від повноцінної кабіни він відрізняється меншою висотою і мінімально необхідним робочим простором. У кормовій частині шасі розташована рама для установки транспортно-пускових контейнерів з ракетами. Кілька додаткових камер встановлено за периметром машини.

 

  Пускова установа отримала кілька режимів роботи. Оператор зможе дистанційно керувати рухом, підготовкою позиції та безпомередньо стрільбою. Також буде забезпечено самостійне переміщення по маршруту для обрахунку навігації. Усі основні процедури також будуть здійснюватися в автоматичному режимі.

 

  Проект AML потребує надійного та захищеного двостороннього зв’язку. Плановані методи застосування та можливості цього ракетного комплексу передбачають особливі вимоги у сфері безпеки та захисту.

 

  На згаданому ролику пускову установку «озброїли» чотирма ракетами PrSM Increment 4 «земля-земля». Такі ракети розміщуються по дві в ТПК, а всього установка AML може нести два таких контейнери. Пункт управління установкою повинен мати набір моніторів для виводу відеосигналу та іншої інформації.

 

  В експериментальному порядку було показано принципову можливість будівництва, розробки та застосування дистанційно керованої пускової установки. Це дозволяє перевести проект AML на наступний етап, під час якого розробляється реальний проект самої установки. Наскільки він буде співставним з продемонстрованим зразком, судити складно.

 

  За вимогами армії, AML має стати універсальним ракетним комплексом, здатним використовувати широку номенклатуру боеприпасів, від некерованих реактивних снарядів до ракет з дальністю стрільби на 500 км і більше. У цій якості проект стане важливим доповненням до системи M142 HIMARS, яка в майбутньому отримає аналогічні можливості. В такому випадку реактивна артилерія США стане більш гнучким інструментом.

 

  Безекіпажні комплекси планують використовувати як засіб швидкого реагування. Їх можна буде за мінімальний час перекидати в потрібний район власним ходом або за допомогою авіації, і одразу після удару повернути на базу. Американські військові експерти сходяться на думці, що зазначені переваги будуть найбільш доцільними в гіпотетичному конфлікті на Тихому океані. Армія США змогла б швидко перекидати свої ракетні комплекси, і тим самим своєчасно реагувати на зміну обстановки та появу нових загроз.

 

  “Можна буде використовувати різні конфігурації ракет в залежності від того, в який бій потрібно буде вступити. Одна з найважливіших речей в AML – це те, що він просто фізично дає нам більше простору, не витрачаючи мільярди доларів на покупку абсолютно нової пускової установки. Це дозволяє нам як би використовувати те, що у нас є, і вносити в нього деякі незначні зміни, що дає нам можливість рухатися вперед, незалежно від того, як армія вирішить просуватися вперед з ракетним флотом” – розповів Джеффрі Лангоут, директор Центру авіації і ракет.

 

  Тож, AML, ймовірно, зможе приймати ТПК з ракетами різних типів, для цього буде розроблена універсальна пускова установка. У випадку успішної розробки такого проекту, безекіпажний варіант HIMARS може доповнити серію AML. Нині ж проект Autonomous Multi-Domain Launcher лише на стадіях попередніх досліджень та випробувань. Перші позитивні результати розробки цієї зброї тепер можна реалізувати в реальному проекті для армії.

 

Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

 

Нагадуємо: