Спорт – це засіб «повернутися» з війни: заступник голови спілки учасників та ветеранів АТО Івано-Франківської області Тарас Шпук

За інформацією Міністерства у справах ветеранів, Івано-Франківська область посідає одне з останніх місць в Україні за кількістю учасників бойових дій. Але малочисельно – не значить неефективно

Таке враження залишається після спілкування із заступником голови громадської спілки «Івано-Франківська обласна асоціація учасників та ветеранів АТО», співзасновником та членом правління громадської спілки «Івано-Франківська міська асоціація учасників АТО» та представником Івано-Франківської області у Раді ветеранів при Мінветеранів Тарасом Шпуком.

Зазначимо, що прикарпатець є заступником тренера збірної України в «Іграх нескорених» (Invictus Games) та відповідає в Раді ветеранів за напрямок спортивної реабілітації. За його словами, попри те, що «Ігри нескорених» через пандемію коронавірусу перенесли на наступний рік, тренування не припиняються.

 

«Invictus Games» були заплановані в Гаазі (Нідерланди) на 9-16 травня. Цього року Фундація «Ігор нескорених» навіть збільшила квоту для української команди — з 15 до 20 осіб. На жаль, показати всю силу і міць наших ветеранів тепер ми зможемо лише наступного року. Зазначу, що учасники – не професійні спортсмени, тому їхні перемоги – це не тільки спортивні досягнення, але і перемоги над собою. Зараз кожен бажаючий може ознайомитися з історіями учасників української команди. На сторінках фонду «Повернись живим» та Invictus Games: Team зUkraine у Фейсбуці розміщений цикл матеріалів про кожного з них. Це не просто розповіді про війну-поранення-реабілітацію. Читаючи деякі ти розумієш, що людина, яка не втратила віру, непереможна», – говорить Тарас Шпук.

Одна з таких вражаючих історій – матеріал про ветерана НГУ Родіона Сітдікова. На війну чоловік пішов добровольцем у 2014 році, отримав контузії, адже його батальйон стояв на позиціях в районі Попасної та Кримскього, які обстрілювалися з «Градів» та крупнокаліберних мінометів. Через рік Родіона чекав страшний діагноз – «онкологія». Зараз хвороба у стадії ремісії, тож він активно тренується, щоб гідно представити Україну на змаганнях. «Я дивлюся на хлопців у нашій збірній. У яких немає рук та ніг. І завжди думаю: «Дух та честь у них неможливо ампутувати», – стверджує Родіон Сітдіков.

 

Ветеран акцентує увагу на тому, що ці знання допомагають рятувати життя. На щастя, сьогодні, на мирній землі, їх доводиться застосовувати вкрай рідко. Наприклад, під час змагань чи інших спортивних заходів, коли учасники мають якісь розтягнення та подряпини. Тут вміння надавати домедичну допомогу просто корисні, а в зоні бойових дій вони безцінні. Павло Шпук зазначає, що у нашому суспільстві немає постійного попиту на зі вміння, і ця цікавіть, скоріше, ситуативна. Так, тренінги з тактичної медицини користувалися підвищеним попитом з початком бойових дій на Донбасі, у 2018 році під час введення воєнного стану через агресію прикордонних кораблів РФ у Керченській протоці. Підвищену цікавість виявляють люди і зараз, коли світом поширюється коронавірус.

До слова, франківські ветерани мають амбітні плани на майбутнє. Наприклад, найближчим часом учасники бойових дій планують організувати навчання з тактичної медицини для журналістів, похід у гори для ветеранів-візочників та Всеукраїнський форум для ветеранів. Останній захід особливо актуальний. У 2018 році подібна зустріч вже відбулася в Яремче, тоді стало зрозуміло, що таке спілування є життєво необхідним для тих, чийого життя торкнулася війна.

 

Існує вислів: «З війни приходять, але не повертаються». Спортивні змагання, тренінги, форуми та обговорення спільних проблем, звісно, не панацея. Але це – гарна можливість допомогти ветеранам інтегруватися у суспільство, тобто, не тільки прийти з війни, але і повернутися.

 

Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС