Сьогодні близько одного мільйона людей боронять Україну від рашистських загарбників
За результатами соціологічного опитування групи “Рейтинг”, яке було проведено в січні цього року, 97% українських роботодавців готові взяти на роботу ветерана. Це і кадрові військові і ті, чия діяльність не була пов’язана з військом, але вони взяли до рук зброю рік тому – на початку повномасштабного вторгнення.
Поки триває війна, ці люди сконцентровані на одному: вигнати загарбника з України, але після перемоги більша частина демобілізується і шукатиме місця в цивільному житті.
Раніше часто траплялися випадки відмов у працевлаштуванні ветеранів, а в суспільстві сформувалася хибна теза, що ветеран – проблемний працівник.
“Перший раз роботодавець через тиждень дізнався, що я учасник бойових дій і попросив піти. Другий взяв на роботу, через три дні прийшли результати перевірки служби безпеки, теж попросили звільнитися. Інша роботодавиця побачила фото на Facebook та попросила піти, бо був негативний досвід із ветеранами. І так раз за разом”,– розповідає в коментарі на Facebook Валерій Пожидаєв.
Це одна із численних історій ветеранів російсько-української війни, що хотіли працевлаштуватися після служби, але для роботодавців перепоною ставало фронтове минуле, зазначене в резюме. Ветеран – проблемний працівник, найчастіше звучало від працедавців.
“Це їх насторожує і, звичайно, пересічному роботодавцю краще не взяти такого працівника, ніж потім стикатися з його проблемами. Але це не означає, що ці проблеми будуть. Це просто через необізнаність і через нерозуміння проблеми”,– повідомив виконавчий директор Житомирського бізнес-клубу Ярослав Павловський.
Ще 2020 року, за даними “Центру зайнятості вільних людей”, 80% ветеранів не зазначали в резюме, що воювали на сході України. Адже здебільшого їх побоювалися брати на роботу. Натомість в Україні з’явилися чимало бізнесів, куди працевлаштовують саме ветеранів, наприклад мережа закладів Veterano Coffee. Їх заснував Володимир Шевченко, який 2015 року повернувся із фронту. Нині ж знову воює, а частину справ щодо кав’ярень на себе взяла дружина.
“У мого чоловіка, наприклад, була мрія відкрити кав’ярню, де ми б саме допомагали таким людям пристосовуватися до життя, щоб мати якийсь фах по життю і мати змогу працювати”, – наголосила дружина військовослужбовця ЗСУ Володимира Шевченка Світлана Шевченко.
Жінка розповідає, що до кожного працівника можна знайти підхід, а військовий досвід не перепона для працевлаштування ветеранів.
“Ні, вони не проблемні. Це ті люди, яким ти можеш поставити завдання, і вони її виконають. Це ті люди, для яких не існує слова “неможливо”, – додала Світлана Шевченко.
Це люди, які навчені брати на себе велику відповідальність, чітко виконувати завдання. Ці якості будуть корисними і на роботі в цивільному житті, а досвід, якого військовий набув на фронті – безцінний. Він може бути перевагою, якщо вдало застосувати ці навички в роботі.
“Пішов, наприклад, якийсь водій мобілізований, повернувся через рік після перемоги. Він вже не просто водій, він вже може налаштовувати роботу HIMARS, розумієте? А це вже вища електроніка. Він розуміє, як працюють квадрокоптери, це вже додаткові знання. Він може надавати додаткову парамедичну допомогу”, – запевнив Ярослав Павловський.
Близько одного мільйона людей нині боронять Україну від російського загарбника, та після перемоги ці люди повернуться до мирного життя. Хтось після відновлення знову працюватиме на попередній роботі, а хтось шукатиме нове амплуа. Працевлаштування – своєрідна реабілітація під час повернення до мирного життя після фронту. Але щоб була хороша атмосфера серед працівників, до роботи з ветераном потрібно підготувати колектив, а ще – взяти у штат психолога, який вміє працювати з бойовими травмами.
“Хороший роботодавець готовий витрачати додаткові ресурси: знову ж таки – це гроші і час на роботу з родинами військовослужбовців, які потім будуть родинами ветеранів. Це те, що вже можна і варто робити сьогодні. Ветерани – це буде найкращий ресурс трудовий, який потрібно мобілізовувати і не втратити в робочому сенсі, розумієте?”,– сказав Ярослав Павловський.
Свіжа статистика оптимістична. За даними соцопитування групи “Рейтинг”, у січні 97% тих, хто має власний бізнес, були готові взяти на роботу ветерана. А 93% опитаних – за те, щоби працювати з ветеранами в колективі. Але щоб ці цифри стали реальністю, треба відходити від стереотипів і не вішати на ветеранів ярлики, навіть якщо в компанії був попередній негативний досвід, пов’язаний із ветераном. Адже наполегливі, рішучі та незламні воїни можуть стати надійною опорою і серед цивільних. Треба просто їм допомогти і підготувати до цього суспільство.
“Ветерани гідні бути бізнес-елітою і в них є все для цього, і працездатність, вони не знають, що таке вихідні, прохідні, “свєрхурочка”. Вони знають, що таке бойове завдання і її повинні виконати“, – розповів військовослужбовець ЗСУ, підприємець Сергій Позняк.
Дружина військовослужбовця ЗСУ Володимира Шевченка Світлана Шевченко підсумувала: “Це може бути найкращий твій співробітник, якщо ти знайдеш до нього підхід. До будь-якої людини можна знайти свій підхід“.
Ще до того, як завершиться війна, працедавці мають підготувати робочі місця, щоб ветерани з легкістю влилися в колектив. Корпоративну культуру слід адаптувати до воєнної реальності, налагодити комунікацію між цивільними та ветеранами і допомагати екс-військовим професійно зростати.
Матеріал для публікації наданий ГО ” Простір можливостей”.
http:///rozvinchuiemo-mify-mif-9-iak-vijna-mozhe-nehatyvno-vplynuty-na-psykhoemotsijnyj-stan-i-shcho-z-tsym-robyty/