У понеділок, 23 березня 2020 року, в суд міста Кракова у Польщі оголосив вирок трьом громадянам країни, яких підозрювали у підпалі будівлі центрального офісу «Товариства угорської культури Закарпаття» в Ужгороді 4 лютого 2018 року. Всі троє є громадянами Польщі, активними діячами ультраправих організації проросійського спрямування, члени яких брали участь у конфлікті на Донбасі на стороні гібридних російських окупаційних військ.
Організатором підпалу був 29-річний член ультраправої польської партії «Зміна» Міхал Пропокович, який за вироком суду отримав отримав три з половиною роки ув’язнення. Ще один виконавець, член неонацистського руху «Фаланга» Томаш Рафал Шимковя’к, відбуватиме покарання у в’язниці протягом двох років, а третій співучасник, Адріан Марглевський, відбудеться обмеженням волі до двох років з виконанням суспільно корисних робіт по 40 годин на місяць, йдеться у матеріалі сайту Enigma.
Крім того, під час розгляду цієї справи вдалося вийти і на замовника – німецького журналіста Мануеля Оксенрайтера, відомого своїми проросійськими поглядами. Сам обвинувачений, будучи помічником-референтом депутата Бундестагу від політичної партії «Альтернатива для Німеччини» Маркуса Фронмайєера, всі звинувачення відкинув, але розголос зацікавив прокуратуру Берліна.
– Усі дії були здійснені згідно з чіткими інструкціями Мануеля Оксенрайтера. Моєї ініціативи в цьому не було. Основною метою було не розпалити міжнаціональну ворожнечу, а скомпрометувати «українських бандерівців, – заявив на суді організатор злочину Міхал Прокопович.
Всі наведені у суді факти підводять до висновку, що підпал офісу ТУКЗ в Ужгороді 04 лютого 2018 року був спланований саме російськими спецслужбами і реалізований через наближені до них громадсько-політичні рухи країн ЄС з метою максимального погіршення українсько-угорських відносин.
Однак, офіційний Будапешт та повністю залежні від нього національно-культурні товариства угорців Закарпаття, не звертаючи уваги на наявну доказову базу правоохоронців Польщі, намагаються і надалі якомога менше говорити про «російський слід» у цій Справі. Вони звинувачують у підпалі то українських націоналістів, то пресу, яка нібито здійснює «антиугорську кампанію в Україні».
– Це був не підпал, а терористичний акт… До нападу частково призвело й те, що понад рік в українських ЗМІ триває антиугорська кампанія. Українська влада дозволила зміцнити позиції екстремістів, що вилилось у їхніх незаконних діях проти угорців Закарпаття, — саме так прокоментував підрив будівлі офісу 27 лютого того ж року лідер закарпатських угорців Василь Брензович наступного дня.
Як і у першому випадку з підпалом будівлі 04 лютого 2018 року, 27 лютого того ж року теракт здійснили прибічники «русского мира», але цього разу не поляки, а проплачені найманці на замовлення так званого «Міністєрства государствєнной бєзопасності» гібридної проросійської псевдореспубліки Придністров’я, яка повністю контролюється з Москви.
– З огляду на статус (Придністров’я), зараз організатор недосяжний для українського правосуддя, однак ні в кого немає жодних сумнівів, що за другим підпалом офісу ТУКЗ (27 лютого 2018 р.) стоїть ФСБ Росії (так само, як і за першим підпалом у ніч на 4 лютого, який скоїли громадяни Польщі, члени праворадикальної проросійської організації «Фаланга»), – написав тодішній губернатор Закарпаття Геннадій Москаль у своєму Facebook.
До речі, судові засідання щодо підриву офісу ТУКЗ саме 28 лютого 2018 року тривають і по сьогоднішній день в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області. Справа заятгується через не бажання потерпілої сторони – керівництва «Товариства угорської культури Закарпаття», брати активну участь у судових засіданнях.
Тому, після оприлюднення вироку польським судом у Кракові 23 березня цього року, враховуючи резонансність події, більшість центральних та регіональних ЗМІ України максимально висвітлили вказаний судовий процес. Угорські та підконтрольні угорцям медійні ресурси на території України опублікували вирок суду методом копі-пасту з інших ресурсів.
Офіційний сайт ТУКЗ, на якому розміщуються всі офіційні заяви керівництва організації, теж не оприлюднив нічого іншого, як «сухі» матеріали центральних угорських ЗМІ. Обійшлося без публічних гучних заяв лідерів угорців Закарпаття.
Залишається припускати, що такі дії підконтрольних угорському Уряду структур в Україні пов’язані із зовнішньополітичною стратегією Будапешта, де Росія – головний стратегічний партнер на міжнародній арені. На користь цього припущення свідчать результати останньої зустрічі глави угорського МЗС Петера Сійярто з головним дипломантом Кремля Сергієм Лавровим.
Угорщина вважає Росію важливим партнером і традиційно зацікавлена в тому, щоб підтримувати з нею стосунки. Співпраця з Росією має безпосередній вплив на повсякденне життя людей в Угорщині, говорячи про економічне або енергетичне співробітництво, — підкреслив Сійярто під час зустрічі з Лавровим.
У контексті вказаної зустрічі, сторони домовились про купівлю Угорщиною 20 млрд кубометрів російського газу, зокрема використовуючи можливості так званого «Турецького потоку», коли газ почне транспортуватися з Росії через Туреччину, Болгарію і Сербію. Угорщина, до того ж, працюватиме над мінімізацією наслідків антиросійських санкцій, які ЄС щорічно вводить проти країни-агресора.
Отже, публічне визнання російської сторони співучасником, а то й ініціатором підриву офісу ТУКЗ в Ужгороді йде у розріз міжнародній позиції Будапешта, інструментами якої виступають все ті ж лідери закордонних угорців, переважна частина яких проживає на території Закарпаття.