За різними оцінками 40-50% бронетехніки російських військ потребує ремонту. Це з тих що вони притягнули до нас. 20-40% потребують досить складних ремонтних робіт (в різних підрозділах по-різному). Самі боєздатні російські підрозділи «втратили» до 25% техніки на перших кілометрах маршу. Тривалі пересування, багато маневрування, дефіцит тралів, і екіпажі, які не мають досвіду. До того ж весна і важкі для пересування грунти.
В нас дуже багато людей “на тій стороні”, які інформують про те, що “там” відбувається. Багато повідомлень, що окупанти шукають фахівців з ремонту важкої техніки, аби їх «мобілізувати». Зараз розповім в чому там справа. Я не хочу нікого «розслабляти»: просто прагну, щоб ви розуміли ситуацію взагалі. Без шапкозакидання, але і без зради.
За різними оцінками 40-50% бронетехніки російських військ потребує ремонту. Це з тих що вони притягнули до нас. 20-40% потребують досить складних ремонтних робіт (в різних підрозділах по-різному). Самі боєздатні російські підрозділи «втратили» до 25% техніки на перших десятках кілометрів маршу. Тривалі пересування, багато маневрування, дефіцит тралів, і екіпажі, які не мають досвіду. До того ж весна і важкі для пересування грунти
Техніка виходить з ладу. Ремонтних баз нема. Проросійські найманці всі ці роки робили на окупованих територіях досить нескладні ремонтні роботи. Якщо щось траплялось серйозне, техніку відправляли на Росію. Двигуни, турбіни, зброю, місцеві проросійські найманці не ремонтують. А зараз вони банально не справляються навіть з “дрібним” ремонтом. По суті, ще до початку бойових дій, частина російських підрозділів на межі боєздатності. Це без єдиного джавеліну. Просто вбили свою техніку об дорогу.
Відомо, що є два цикли по відновленню техніки. Це коли бригади виходять з фронту в ППД, та там займаються ремонтами умовно планово. Другий – коли після злагодження та навчань на полігонах техніка прямує на фронт. І це дуже тяжке навантаження.
Під час кожної ротації, ми скирдуємо та веземо тонами, електроди, дріт для зварювання, диски для болгарок, гайкові ключи та електроінструмент. Це все витратні матеріали, які зникають як вода в пісок. Кожну ротацію одне і те ж. Це звичайний стан речей. Бо бронітехніка – то купа заліза, яка постійн ламається. Немає техніки яка б не ламалася.
Наші рембати досвідчені: вони теж 8 років знаходяться в такому режимі. Але в нас, в кожної бригади, з ППД постійно курсують машини. Тому всі ці ремонтні роботи, вони майже стали регламентними. Хоча інколи з фронту тягнуть тралами техніку в ремонтні підрозділи в тил.
А в росіян такої можливості зараз просто нема. Так, це тимчасово. З часом, вони підтягнуть сюди свої ремонтні підрозділи, та налагодять постачання запчастин. Але на це потрібен час, і потрібно не мало часу. Тому якщо “рузькєфюрер” віддасть наказ наступати, то наступ буде відбуватися не дуже боєздатними частинами, які вже не мають резервів.
Про російську піхоту, про її морально психологічний стан, поки взагалі не говоримо: але вони не на “висоті”.
Війну нам оголосили. Це факт. Воювати нам доведеться – це теж факт. Але те що нас переможуть – точно НЕ ФАКТ!
ЗСУ не просто змусять «асвабадітєлєй» упріти. ЗСУ зможуть дуже боляче дати по зубам російським загарбникам.
Так, я розумію, що російські війська відновляться. Але на це потрібен час. У нас теж буде цей самий час, який ми теж використаємо.
Отже: робимо свою справу, довіряємо ЗСУ, допомагаємо ЗСУ, тримаємо розум холодним та не вганяємо себе в депресії та інші тривожні стани. Є чим, є як, є з ким, є за що битися. І, звісно, є кого. Так і переможемо.
Дякуємо всім хто має тверезу голову та довіру до ЗСУ.
Роман Доник , Топ-автор.
З повним текстом статті можна познайомитись, перейшовши за ПОСИЛАННЯМ
