З середини двотисячних років ВМС США у співпраці з низкою наукових і проектних організацій вели роботи з вивчення, створення і вдосконалення так званих рейлганів, або рейкових гармат. В рамках програми Electromagnetic Railgun (EMRG) були отримані певні результати, і в майбутньому таку зброю планувалося ставити на бойові кораблі. Однак до теперішнього часу ситуація змінилася, і протягом декількох наступних місяців всі роботи в цьому напрямку будуть згорнуті.
Близько місяця тому був опублікований проект військового бюджету США на наступний фінансовий рік. Значна частина цього документа присвячена запланованим витратам на підтримку і розвиток військово-морських сил. Серед іншого, обумовлюються витрати на перспективні розробки.
Читайте також:
У проекті зазначено, що в бюджеті на 2021 фінансовий рік в рамках «прикладних досліджень прототипів для флоту» (Innovative Naval Prototypes, INP) флот запросив і отримав на розвиток рельсотрона 9,5 млн дол. Крім того, Конгрес за своєю ініціативою, в порядку INP Advanced Technology Development, виділив на цю програму 20 мільйонів.
А ось на 2022 фінансовий рік кошти по лінії INP не вимагаються. Причиною вказано завершення дослідницьких робіт та розвитку перспективного напряму. Документація по програмі EMRG буде збережена, але ніякі плани щодо її подальшого використання не згадуються. Таким чином, програма розробки бойового рельстрона для кораблів EMRG зупиняється, як мінімум, на невизначений час.
Пентагон почав дослідження рейкових гармат ще у вісімдесятих роках минулого століття. Тоді ж з’явилися перші лабораторні прототипи, що показували принципову можливість створення бойових систем такого типу. Роботи зі створення рейлгана для ВМС почалися пізніше. Програма EMRG стартувала тільки в середині двохтисячних років, але досить швидко дала реальні результати.
“Припинення фінансування передбачає, що військово-морський флот бачив як проблеми у впровадженні технології, так і недоліки в дальності дії снарядів в порівнянні з гіперзвуковими ракетами.
Читайте також:
Рішення ВМС призупинити дослідження вивільняє ресурси для дофінансування проектів розробок гіперзвукових ракет, систем спрямованої енергії, таких як лазери і системи радіоелектронної боротьби, вважає лейтенант Кортні Каллаган, офіційний представник ВМФ.
За її словами, інформація, отримана під час випробувань прототипів рейлганів, буде збережена на той випадок, якщо Управління військово-морських досліджень захоче продовжити роботу з того місця, де воно зупинилося.
В цілому, за словами Брайана Кларка, аналітика з Інституту Гудзона, ВМС витратили близько 500 мільйонів доларів на дослідження і розробки.
Технологія була близька до того, щоб зробити стрибок з наукової фантастики в реальність в 21 столітті з тестуванням прототипів” – писало видання Associated Press з посиланням на висновки профільних експертів з цього питання.
Як відомо, в середині двохтисячних свої проекти рейкових гармат представили компанії General Atomics і BAE Systems. Незабаром були виготовлені дослідні зразки, випробування яких протягом тривалого часу здійснювалися на полігоні Naval Surface Warfare Center Dahlgren Division в штаті Віргінія. У 2019 році випробування перенесли на полігон White Sands в Нью-Мексико.
Згідно з ранніми оцінками, на створення боєздатного зразка потрібно було близько десяти років, і до середини двадцятих ВМС мали б отримати боєздатне озброєння. Однак з тих чи інших причин строки неодноразово зсувалися вправо. Випробування на дослідному судні досі так і не проводилися.
Актуальний військовий бюджет на 2021 фінансовий рік дозволяє продовжувати програму EMRG, але тепер мова йде тільки про завершення поточних робіт. Також є ймовірність, що ВМС можуть перевести програму в секретні статті бюджету.
Зауважимо, що перша рейкова гармата, створена на замовлення ВМС США, була показана в 2006 році. Стаціонарний полігонний зразок викидав снаряд масою 3,2 кг з дуловою енергією 8 МДж. За своєю енергетикою і іншими характеристикам такий виріб наближався до стандартних танкових гармат НАТО. При цьому були показані не тільки переваги, а й недоліки такої конструкції. Гармата була надмірно великою і важкою, потребувала потужних систем енергопостачання і охолодження.
На початку 2008 року General Atomics вперше вистрілила зі своєї рейкової гармати, оснащеної енергосистемою нового типу. Вдалося отримати дульну енергію понад 10,6 МДж і початкову швидкість понад 2500 м/с. В кінці 2010-го компанія BAE Systems встановила новий рекорд. Її гармата показала енергію на рівні 33 МДж.
Через два роки General Atomics відповіла своєї гарматою з близькими характеристиками і зменшеними габаритами. Такий виріб уже можна було розглядати у якості корабельного озброєння.
У 2014 році два розробника представили повнорозмірні макети артилерійських систем. Для демонстрації їх навіть розмістили на палубі корабля. Підпалубні агрегати, наскільки відомо, таким чином не демонструвалися.
В якості основного носія рельсотрона розглядалися есмінці типу Zumwalt, що відрізняються енергоустановкою високої потужності. Їх генератори мають загальну потужність 78 МВт, чого достатньо для енергопостачання всіх бортових систем і одночасного забезпечення ефективної роботи рейлгана. Інтеграція в комплекс озброєнь інших кораблів не виключалася, але вона могла бути пов’язана з серйозними труднощами. Зокрема, довелося б пожертвувати наявними озброєннями для розміщення нових агрегатів.
У деяких матеріалах по EMRG фігурувала концепція стаціонарної берегової артилерійської батареї з рейковими гарматами. Згодом від подібної ідеї відмовилися.
Протягом усієї програми EMRG флот і його підрядники стикалися з проблемою надмірної складності. Створення рейкової гармати – стаціонарного стендового зразка або досвідченого виробу для корабельних випробувань – було важким, тривалим і дорогим. При цьому, судячи з усього, поставлені завдання не вдалося вирішити в повній мірі. Відповідно, програма ризикувала стати ще більш тривалою і дорогою, причому без гарантії успішного завершення.
Втім, навіть успішне створення корабельної установки не гарантувало б успіх. Подібна зброя давно залишається без потенційних носіїв. Початкові плани передбачали будівництво 32 есмінців Zumwalt, кожен з яких міг би отримати за рельсотрону. Надалі кораблебудівну програму скоротили до трьох корпусів. Про розробку нового корабля близького класу, оснащеного схожою енергоустановкою, наразі інформації немає.
Таким чином, успішне завершення розробки нової гармати дозволило б в ближній і середній перспективі переозброїти всього три кораблі. Подальше майбутнє бойових рельсотронів виявилося б під питанням – як і доцільність витрат на такий проект.
Втім, швидше за усе, до ідеї рейкової гармати ще повернуться. У середній чи віддаленій перспективі ВМС і промисловість США зможуть вирішити ряд актуальних технічних питань, що створить заділ для відновлення розробки рельсотрона, вже з реальними перспективами. У часовому вимірі це, вочевидь, питання десятиліть.
Андрій Артюх, “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС”
Нагадуємо: