«Інцидент» в Керченській протоці 25 листопада 2018 року між кораблями ВМС РФ та двома катерами і буксировм ВМС ЗС України був далеко не першим «бойовим зіткненням». Обстріл катера «Бердянськ» та подальше захоплення двох катерів і буксиру – далеко не перший випадок збройного протистояння України і РФії на морі.
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОРАБЕЛЬ
Першим кораблем на Чорному морі, який в роки Незалежності підняв український державний прапор, був морський тральщик “Сигнальщик”. 28 червня 1992 року екіпаж тральщика під командуванням капітана 3 рангу Теймура Сулейманова, протестуючи проти прийняття присяги на вірність СНД, присягнув замість цього українському народові і ПЕРШИМ на флоті підняв прапор України.
До 1991 року командиром тральщика був капітан-лейтенант Ігор Тенюх, однак за свої політичні погляди він був відсторонений від посади командира корабля.
Саме він з 27 лютого по 25 березня 2014 виконував обов’язки міністра оборони України.
01 липня 1992 року вийшов наказ міністра оборони України про внесення морського тральщика до корабельного складу ВМС України, однак екіпаж “Сигнальника” до цього часу вже був розформований, а на корабель командування Чорноморського флоту РФ відправило іншу, “благонадійну” команду.
Велика частина старої команди тральщика прийшла до організаційної групи Військово-морських Сил України, де вони були зараховані на українську службу. Частина людей увійшла до складу екіпажу фрегата “Гетьман Сагайдачний”, що готувався до спуску на воду.
Тральщик, не зважаючи на наказ міністра оборони, Україні переданий так і не був, а в 1994 році він був виведений із складу флоту.
ПЕРШЕ «БОЙОВЕ ХРЕЩЕННЯ»
Попри те, що Україна до 2014 року не мала жодних воєн на своїй території, військові сутички мій нашим військовими моряками і «братнім ЧФ РФ» мали місце ще в 90-ті роки 20 століття.
Перші постріли з боку російських військових у бік українських моряків були здійснені 21 липня 1992 року по першому кораблю, який увійшов до складу ВМСУ
В той день сторожовий корабель СКР-112 на чолі з капітан-лейтенантом Сергієм Настенком, який підняв прапор України, одразу був обстріляний російським десантним судном.
По українському сторожовику (а за міжнародною морською термінологією – фрегат – прим. ред), вирішили поуправлятися у бойовій стрільбі з носових 30-міліметрових артилерійських установок російського малого десантного корабля на повітряній подушці МДК-184. Якби вони влучили в СКР-112, на якому було 40 тонн вибухових речовин, то наш корабель розірвало б на друзки разом з усім 96-особовим екіпажем – вісьмома офіцерами, шістьма мічманами, 27-ма старшинами та 55-ма матросами.
Окрім МДК-184, «бойові стрільби» у бік українського корабля були здійснені ще й малим протичовновим кораблем МПК-93 та ракетним катером на підводних крилах РК-260 із того ж ЧФ РФ. Обидва неодноразово перетинали курс нашого сторожовика й скидали швартові кінці у воду, аби, намотавши їх на гвинти СКР-112, зупинити його навіть після того, як із нашого корабля передали радіоповідомлення: “Іду під Державним Прапором України. Знаходжуся в територіальних водах України. Уся відповідальність за можливі наслідки лягає на вас”.
Четвертим СКР-112 атакував ще й сторожовик ЧФ РФ “Разітєльний”, на якому в повній готовності знаходилася «група захоплення» – озброєні морські піхотинці. Перед абордажем він ще й намагався протаранити гвинти і рульовий пристрій СКР-112.
В небі над СКР-112 кружляли два російські гідролітаки Бе-12, чиї пілоти отримали наказ імітувати торпедну атаку по СКР-112. Та позаяк командування ЧФ РФ проігнорувало прохання командира цієї авіаланки повторити наказ при включеному магнітофоні, бо льотчик побоювався особистої відповідальності за провокацію проти сторожовика, озброєного артустановками, то атака на СКР-112 із повітря так і не відбулася.
До того ж, невдовзі гідролітаки від сторожовика відігнав український винищувач Су-27, пілот якого присягув на вірність народу України. Відгукнувшись на виклик командування Одеського військового округу рятувати сторожовик від розстрілу чи абордажа, пілот Су-27 стартував з аеродрома Бельбек у Криму навіть попри те, що командування ЧФ РФ спрямувало на злітні смуги летовища ракетну установку “Град”.
На допомогу СКР-112 вийшли й дислоковані в Балаклаві та Одеси прикордонні кораблі, чиї екіпажі теж присягнули на вірність народу України. Ескортуючи СКР-112, вони перервали спробу гідрографічного катера ЧФ РФ закрити сторожовику вхід в Одесу, де той, відірвавшись нарешті від переслідування завдяки вдалому маневруванню, щасливій випадковості, винищувачу Су-27 та прикордонникам, благополучно відшвартувався.
Але на цьому скандали навколо СКР-112 не завершилася. Перейшовши на бік України, він був перейменований на “U-132”, а 1997 року – розібраний на металобрухт.
Ніхто з екіпажу фрагата не був представлений до нагород ні тоді, ні зараз.