Легкий Олег Володимирович позичив Фельдману Олександру Борисовичу трохи грошей, а саме – п’ять мільйонів сто шістдесят тисяч українських гривень.
– Ну, й що тут такого?, – запитає обиватель. Один бізнесмен іншому позичив гроші – бізнес є бізнес.
Все було б нічого, якби Легкий Олег Володимирович не був тим самим Онуфрієм, митрополитом Харківським і Богодухівським від Московського патріархату.
У пересічного громадянина від такої новини в голову починають лізти всілякі грішні думки.
П’ять з лишком мільйонів – це скільки ж буде, коли «перевести на розмір пенсії»? Якщо взяти пенсію середньо-статистичного пенсіонера в 2,5 тисячі гривень, то це виходить 2064 пенсіонера можна ощасливити «тринадцятою пенсією» на Новорічні свята.
Але отець Онуфрій колись сказав, що не варто рахувати та зазіхати на чужі гроші. Можливо він і правий – нагрішили ми тут.
Але ж не дають спокою ті кляті грішні думки. Особливо одна – а чому саме Фельдману? Фельдман Олександр Борисович і близько не християнин. Більше того, він іудей, який донедавна аж ніяк не був помічений у непереборному прагненні перейти в православ’я «московського зразка». До того ж він ще й очолює Український єврейський комітет. І раптом православний піп розщедрився аж на 5 мільйонів для єврейського бізнесмена. Хтось мені може пояснити що відбувається? Що їх може об’єднувати?
Тут як не крути, а єдине, що поєднує митрополита Онуфрія з господіном Фельдманом – це їхнє прихильне ставлення до Москви. Дивіться самі: Онуфрй належить до ПЦ саме Московскього патріархату. А Фельдман знаходиться у складі славнозвісної «ОПЗЖ», яка фактично виступає за знищення нашої держави та перетворення її на «федеральні землі» сусідньої країни, яка вже окупувала більше 10% нашої території.
Читайте:
Крім того, після того, як «раптом захворів» і поспіхом відправився під час карантину на лікування до Німеччини діючий мер Харкова Геннадій Адольфович Кернес, у Олександра Борисовича Фельдмана з’явився реальний шанс посісти місце Харківського градоначальника. Але за умови “прихильності” електорату Геннадія Адольфовича.
За наявності значної кількості продажного електорату вибори має шанс виграти той, у кого є гроші. Відповідний електорат в Харкові присутній у значній кількості. Лишилося питання – де взяти гроші? Так як бідний єврей і в Ізраїлі особливо нікому не потрібен, то варто згадати фразу, яка вже стала класикою жанру: – Міша! Тєбє с такім ліцом нікто дєнєг нє даст!
У Олександра Борисовича Фельдмана «ліцо» виявилося «таким, як треба» і він отримав так у потрібну йому зараз “позику” від “приватної особи”.
Читайте:
І знову в голову лізуть оті кляті «грішні думки»: а де це митрополит Онуфрій зміг взяти аж д п’ять мільйонів гривень?
Переважна більшість прихожан – це пенсіонери. Церковні споруди потрібно утримувати, сплачувати за світло за воду, за опалення. Храми теж потрібно ремонтувати. Часто від батюшок доводиться чути нарікання на те, що коштів хронічно бракує на найнеобхідніше. Батюшки «віддалених приходів» – ті взагалі у постійному пошуку «спонсорів». І тут от просто отець Онуфрій незрозуміло звідки взяв і просто так позичив п’ять мільйонів! Якщо ще й під відсотки – то це вже звичайнісіньке лихварство!
Та не будемо чужі гроші рахувати, бо як казав митрополит Онуфрій, бо то гріх. А от отримувати лихварський прибуток, чи то не гріх? В основі Християнства , наче, закладено ідею безкоштовної допомоги ближньому…
Та що ми тут «наговорюємо»: а коли це дійсно звичайна благодійна допомога? То чому саме зараз? І чому саме Фельдману? Ну прямо суцільні грішні думки у голову лізуть…
По-перше: головне призначення священників молитися за спасіння наших грішних душ, а не займатися…, як би його коректніше висловитися, «фінансовими оборудками».
По-друге: так звідки ж гроші? В той час коли Російська Федерація вже сьомий рік веде проти України гібридну війну, самі собою виникають підозри – а, випадково, чи не гроші це «банди Путіна» в рамках розв’язаної проти України «гібридної війни»?
У нас сьогодні якраз самий розпал «передвиборчої агітації» і фінансові вливання можуть суттєво вплинути на «волевиявлення» безпринципного електорату, якого у нас аж занадто багато.
Можливо, нагрішили ми тут, розмірковуючи над походженням «чужих грошей». Але сьогодні триває російсько-українська війна і доводиться бути пильним.
Цікаво, а чи виявлять пильність українські правоохоронні органи? Чи зацікавить їх дивна «фінансова дружба» двох харківських бізнесменів? Чи, можливо, зовсім не дивна…
Васил Нещеретна, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: