«Олені Святого Миколая» подарували диво майже двом тисячам дітей

Дитячі мрії мають збуватися, особливо мрії тих дітей, які знають про війну не з екранів телевізорів. У цьому твердо переконані волонтери з «Оленів Святого Миколая» – проєкту, який вже п’ятий рік поспіль дарує казку тим, хто цього потребує чи не найбільше.

 

Цього року «Олені Святого Миколая» подарували диво майже двом тисячам дітей, постраждалим внаслідок конфлікту на сході України.

 

З початком листопада у «АКЦентрі» – волонтерському «Адаптаційно-культурному центрі», що у Харкові, наступає гаряча пора. Члени організації працюють над здійсненням бажань дітей з прифронтових населених пунктів Донбасу.

 

Щороку «олені» отримують тисячі листів з різноманітними проханнями – від набору для творчості до мобільного телефону. Всі «хочу» зібрані у таблицю на «Google диску», де зазначена інформація про дитину, її прохання та доданий скан листа. А далі починаються пошуки «чарівника» – людини, яка зголоситься втілити дитячу мрію.

 

Волонтерка «АКЦентру» Інна Ачкасова зазначає, що кожне дитяче прохання ретельно опрацьовується волонтерами на місцях.

 

«Кожен лист – особлива історія. Волонтери, які знаходяться безпосередньо на місці, дізнаються важливі деталі. Наприклад, який розмір взуття у хлопчика, який просить ролики, чи який зріст у дівчинки, якій потрібні теплі речі, – розповідає Інна Ачкасова. – Коли всі подарунки зібрані, ми їдемо на Схід. Там влаштовуємо дітям інтерактивні свята, роздаємо подарунки та обов’язково робимо фотозвіти для благодійників».

 

Цього року до 1233 дітей з Донецької та Луганської областей поїдуть адресні подарунки, ще до 400 дітей волонтери завітають з солодощами.

 

Інна Ачкасова говорить, що для своїх візитів «олені» зазвичай обирають маленькі села, депресивні населені пункти, бо місцеві діти обмежені у спілкуванні, більшість з них навіть не знає, чи не пам’ятає, яким був цей регіон до початку бойових дій. Цього року до війни додалися ще й лісові пожежі, тому у листах деякі діти просили теплий одяг, чи новий футбольний м’яч, які згоріли.

 

За словами волонтерки, щороку є такі листи, які вражають у саме серце. Одним з таких звернень цього року стало прохання від хлопчика купити клітку його особливому хом’яку.

 

«Дитина писала, що у зоомагазині побачила хомячка з трьома лапками, і попросила маму його купити, бо він був нікому не потрібен, на нього через ваду ніхто не звертав уваги. Але у його хомячка немає великої клітки. Тому хлопчик нічого не просить особисто для себе, лише  «будинок» для друга, бо той немає, де жити», – ділиться волонтерка.

 

Ця зворушлива історія вселяє надію, що діти, які ростуть поруч з лінією зіткнення, на відміну від багатьох дорослих, лишаються дітьми – добрими, щирими та безпосередніми.

 

Читайте також:

Інна Ачкасова додає, що «Олені Святого Миколая», – це проєкт не про гуманітарну допомогу: «По-перше, ми стараємося зв`язати Україну, зшити її. Зробити так, щоб люди, які мешкають поряд із війною не відчували себе покинутими “великою” Україною. Дуже важливо, що ці подарунки роблять звичайні люди – студенти, працівники різних IT-фірм, мами… Часто вони пишуть листи і листівки своїм обраним дітям. Інколи зав`язується живий, теплий зв`язок: люди спілкуються, обмінюються подарунками, їздять в гості – вже поза межами проєкту. Це історії з “довгим хвостом”».

 

«А друге – це проєкт про диво. Це саме про Мрію і її здійснення. Як воно трапляється, як дитину, якій потрібна гітара, або флейта, або навіть сноуборд обирає Чарівник, який хоче і може здійснити цю Мрію… Ми не знаємо, ми тільки спостерігаємо, як трапляються справжні дива», – говорить Інна Ачкасова.

 

Фото для матеріалу взяті з фейсбук-сторінок:    «Олені Святого Миколая» та координатора «оленів» Євгенії Левінштейн (Женя Дісс).

 

Допомогти «Оленям Святого Миколая» здійснювати дитячі мрії можна за реквізитами: картка для пожертв 5375414124589465 monobank, Ачкасова Інна, PayPal

https://paypal.me/pools/c/8acUi8s7Mr.

 

Олена Шаріпова, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

 

Нагадуємо: