Німецькі кораблі для флоту України

Після окупації Криму та захоплення корабельного ядра ВМС, український флот перетворився у «прибережні берегові сили», які не здатні протидіяти ворогу. За 6 років «реформ» ситуація суттєво не змінилася. На флоті немає жодного протикорабельного комплексу, всього 2 гармати (76-мм на «Прилуках» та 100-мм на «Гетьмані Сагайдачному»), 1 непрацюючий ЗРК «Оса-МА-2» рівня 70-х років, повна відсутність торпед, які залишились в арсеналах окупованного Криму. І цей список можна продовжити… Боротися на морі з противником немає на чому, немає чим і скоро не стане кому – без кораблів та катерів у морі ми втрачаємо спеціалістів-моряків.

Одним зі сценаріїв відновлення базових спроможностей на морі є отримання у якості допомоги або ж закупівля вживаних плавзасобів інших країн. Світовий ринок великий і пропозицій вистачає. Серед переваг цього варіанту є швидкість отримання – від заключення угоди до зачислення до списків флоту може пройти 1-2 роки, що значно швидше а ніж будувати кораблі в Україні. Можна отримати перевірену та обкатану роками експлуатації техніку із вже відомими плюсами та мінусами. Хоч і старе, але дешевше і швидше, ніж побудувати майже з нуля нові кораблі.

Одним з прикладів того, що могла б купити Україна для свого флоту є німецькі ракетні катери проекту 143А «Гепард», 7 з яких були виведені зі списків флоту у 2015-2016-х роках та готуються на продаж.

 

Західна Німеччина протягом тривалого часу основні зусилля по розвитку своїх ВМС спрямовувала на створення підводного та «москітного» флотів. Як наслідок, саме німці стали одними зі світових лідерів у розробці й будівництві різних бойових катерів.

У середині 1960-х років командування ВМС ФРН вирішило замінити наявні катери проектів 141 і 142.  Для цього обрали проект 143 верфі Lürssen. У липні 1972 року було замовлено 10 катерів проекту 143. Будівництво велося фірмами «Крегер» (3 корпуси) та «Люрссен» (7 корпусів) і завершилося в 1976-1977 роках. Катери проекту 143 отримали назву «Альбатрос».

Маючи водотоннажність у 397,5 тони, вони несли потужне озброєння – 4 протикорабельні ракети ММ38 Exocet, 2 універсальні скорострільні 76-мм гармати OTO-Melara Compact та 2 533-мм торпедні апарати з керованими по дротах торпедами.

У 1982-1984 роках було додатково побудовано 10 катерів по модернізованому проекту 143А «Гепард». В основі лежав все то й же корпус 143-го проекту. Нові катери надходили до 7-ї флотилії катерів (ВМБ Варнемюнде, м. Росток) з 1982-го по 1984-й рік.

Що стосується долі «Альбатросів», то 6 з 10, після списання з ВМС Німеччини, були продані ВМС Тунісу а 2 у ВМС Гани.

 

Катери проекту 143А несли ті ж самі 4 ПКР ММ38 Exocet у якості «головного калібру» та були оснащені автоматизованою бойовою інформаційно-управляючою системою для підвищення живучості у випадку пожежі, затоплення чи іншого пошкодження. З двох універсальних 76-мм гармат лишило одну на баці. Замість другої гармати на кормі встановили повноцінний ЗРК RIM-116А RAM з боєкомплектом у 21 ракету. Подібний комплекс ППО/ПРО не типовий для ракетних катерів та є більш притаманним корветам, фрегатам чи іншим крупним кораблям. Завдяки новому ЗРК катери здатні самостійно забезпечувати свою протиповітряну та протиракетну оборони. На відміну від проекту 143, «Гепарди» не несли торпедного озброєння, однак отримали можливість встановлювати морські міни різних типів.

 

У 1994-му році відбулася модернізація радіотехнічного озброєння та систем катерів, що дозволило підвищити ефективність експлуатації та застосування «Гепардів».

За період служби «Гепарди» активно залучалися до виконання завдань не лише у Балтійському та Північному морях, але й у Середземному морі та Аденській затоці (узбережжя Сомалі). Для ефективного використання катерів були сформовані дублюючі екіпажі, які дозволяли проводити ротації особового складу без виведення техніки з району виконання завдання.

16 листопада 2016 року на військово-морській базі Варнемюнде в Ростоку відбулася офіційна церемонія виведення зі складу ВМС ФРН останніх чотирьох ракетних катерів проекту 143А: S 73 Hermelin, S 75 Zobel, S 76 Frettchen та S 80 Hyäne. Так закінчися 86-ти річна історія німецьких легендарних «катерів-шнелльботів». Списання катерів, також, призвело до розформування 7-ї флотилії «шнелльбортів» (7. Schnellbootgeschwader).

 

Короткі ТТХ катерів проекту 143А «Гепард»:

Водотоннажність: 300 т (стандартна), 393 т (повна)

Довжина: 57,6 м

Ширина: 7,8 м

Осадка: 2,82 м

Енергетична установка: дизельна чотирьохвальна (4 двигуни MTU 16V956 TB91) потужністю 16000к.с.

Швидкість ходу: 40 вузлів (максимальна)

Дальність ходу: 2985 миль при 16 вузлах, 690 миль при 33 вузлах

Екіпаж: 34 особи, з яких – 4 офіцери.

Озброєння: універсальна 76-мм АУ OTO-Melara Compact, 2х2 ПУ ПКР ММ38 Exocet, ЗРК Mk49 RAM (21 ЗКР), 2 12,7-мм кулемети, можливість встановлення мін.

Радіотехнічне озброєння: БІУС AGIS компаній AEG/«Талес» з РЛС керування стрільбою Thales WM-27М, навігаційна РЛС SMA 3RM-20; оптоелектронний візир WBA фірми «STN Атлас»; система РТР та РЕБ EADS FL-1800S Мк-2; 2х6 ПУ системи перешкод Buck-Wegmann.

 

Отримання Україною 3-5 «Гепардів» дозволила б суттєво змінити розстановку сил на морі. За короткий період часу ВМСУ могли б сформувати окремий дивізіон ракетних катерів сумарним залпом у 12-20 протикорабельних ракет та 63-105 зенітних ракет! Ми можемо отримати швидкісні (до 40 вузлів!), малі (до 400 тон тоннажу) морехідні ударні «москіти». Ракетне озброєння, звичайно, потрібно змінити на вітчизняний комплекс «Нептун» або на більш ефективні західні зразки – американські ПКР «Гарпун» або норвезькі «NSM».  Розташування контейнерів Exocet дозволяє це робити без суттєвих конструкційних змін. Також, необхідно провести модернізацію радіотехнічного озброєння та зв’язку.

Катери не потребують якоїсь складної нової берегової інфраструктури та могли б базуватися на вже наявних базах у Одесі чи Очакові. Невеликий екіпаж з тридцяти шести осіб посильний для вітчизняного флоту, де моряки стають великим дефіцитом. При цьому, малі розміри катерів та економічні дизельні двигуни дозволяють активно проводити морську практику та автономно діяти у будь-якому районі Чорного моря з можливістю виходу у Середземне море.

“Гепарди” мають високі морехідні та експлуатаційні характеристики. Німецька школа кораблебудування вважається однією з найкращих у світі та характеризується продуманістю конструкцій, якістю та надійністю виготовлення а також збалансованістю характеристик. Незважаючи вік  у36 років, при правильній експлуатації та регулярному якісному обслуговуванні дані катери здатні служити ще не менше 10 років. А за цей час Україна має збудувати свій новий флот.

 

За матеріалами Український мілітарний портал