В останні дні червня в чорноморському нафтовому терміналі «Південний» почали розвантажувати танкер з 85 тисячами тон нафти сорту сорту Azeri Light, яка далі прямуватиме українськими нафтогонами в Білорусь. Це вже п’яте судно з початку року, яке постачає нафту цим маршрутом на замовлення зареєстрованої у Великобританії компанії BNK (UK) Limited, яка є дочкою ЗАТ «Білоруська нафтова компанія».
Подальший маршрут азербайджанської нафти пролягатиме нафтогоном Одеса-Броди, а потім – реверсом по одній з гілок нафтогону «Дружба» до Мозирського НПЗ в Білорусі.
Про це повідомляє українська компанія «Укртранснафта», яка забезпечує українську частину цього транзитного шляху.
Традиційно одним з основних постачальників нафти для білоруських нафтопереробних комплексів є Росія, однак останнім часом Мінськ вибудовує альтернативні економічні й транспортні ланцюжки, щоб зменшити свою залежність від східного сусіда.
Частина експертів вбачає у цьому контури майбутнього регіонального альянсу для протидії енергетичним впливам Росії. Та є й ті, хто вважає, що йдеться про звичайні бізнес-процеси. В яких, Україна, до того ж, не відіграє тієї активної ролі, яку могла би.
Загалом Білорусь імпортує близько 12 мільйонів тон нафти на рік, і за останні півроку українським маршрутом вона отримала 435 тисяч тон – близько 8% від своїх потреб за цей період.
Основним споживачем нафти у Білорусі є її нафтопереробна галузь, яка, виробляє з неї нафтопродукти, зокрема – автомобільне пальне.
Україна споживає близько 10 мільйонів тон світлих нафтопродуктів на рік, і найбільшим їхнім постачальником є сусідня Білорусь, яка імпортує до України 4,5 мільйонів тон: переважно це бензин та дизпаливо.
Другим за обсягом імпортером на українському ринку є Росія.
Весняне глибоке падіння світових цін на нафту виявилося болючим для Росії – найбільшого нафтогазового гравця у регіоні. Ця ситуація вплинула на доходи та вартість акцій російських нафтогазових гігантів, та навіть на російський бюджет.
Наскільки довготривалим виявиться поточний транзитний альянс чотирьох країн, і які наслідки матиме для регіону нафтовий транзитний коридор в обхід Росії важко прогнозувати.
В чому український інтерес? Нафтопровід Одеса-Броди окуповується, якщо через нього проходить приблизно 500 тисяч тон нафти на рік. А сьогодні мова йде про близько мільйона тон річного транзиту до Білорусі. Цьому передували переговори з Білоруссю, які не афішували.
Ситуація склалася досить цікавою: нафта потрібна не тільки Білорусії і Україні. У використанні українських нафтогонів зацікавлені інші країни, які дотепер користуються російською нафтою. Це потужності компанії «Орлен» у Польщі та Литві, це Словаччина та Угорщина, і, попри певні логістичні труднощі, навіть Румунія.
Грузія відіграє транзитну роль і зацікавлена в тому, щоб і її транзитний нафтопровід теж був максимально завантажений.
ГУАМ – геополітична регіональна модель у складі «Грузія-Україна-Азербайджан-Молдова» Зважаючи на те, що Молдова не має на своїй території нафтопереробних заводів, і все більше схиляється на бік Росії, то не виключено, що геополітична регіональна модель може переформатуватися отримавши додаткову літеру «Б».