Українські полярники повідомляють про появу рідкісних перламутрових хмар над українською арктичною станцією “Академік Вернадський”. Це явище ще відомо як “крижані полярні стратосферні хмари”. Вони складаються з кристаликів криги та спостерігаються здебільшого в полярних регіонах і на відміну від більшості хмар, які живуть у “вологій” тропосфері – нижньому шарі атмосфери, ці формуються в наступному шарі – “сухій” стратосфері.
“Перламутрові хмари є досить рідкісними. В Антарктиці побачити їх можна переважно взимку, коли в нижніх шарах стратосфери (на висоті 15-27 км) температура опускається до аномального рівня (близько -85°С). Саме така температура є однією з головних умов формування цих хмар. Інша обов’язкова умова – наявність ядер конденсації, тобто мінічастинок, на яких пара починає переходити в рідкий стан”, – повідомляють вчені.
Крім того, вчені пов’язують виникнення перламутрових хмар з гірськими хвилями: коли потік повітря в тропосфері натикається на високий гірський хребет, “йде” вгору, огинає його та “падає” вниз. Так утворюється хвиля. Оскільки в полярних регіонах висота тропосфери не більш як 7-8 км, то верхівка хвилі потрапляє в стратосферу, сприяючи формуванню перламутрових хмар. Також їх утворення може бути пов’язане з сильними тропосферними циклонами.
“Перламутрові хмари дуже тонкі, тож вдень, на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори”, – додають у повідомленні.
Виділяють також другий тип полярних стратосферних хмар, які на відміну від крижаних складаються з води та азотної кислоти. Однак вони не мають таких яскравих кольорів, як перламутрові, і їх складно помітити неозброєним оком. Водночас саме цей тип хмар сприяє руйнуванню озонового шару, адже на їхніх поверхнях хлор набуває реактивних форм, що знищують полярний стратосферний озон.
Нагадуємо: