Компоновка булпап у стрілецькій зброї означає, що розташування таких елементів, як руків’я і спусковий гачок винесено перед казенною частиною ствола або простіше кажучи – перед магазином та УСМ.

 На сьогоднішній день зброя, що створена за системою булпап є доволі розповсюдженою у світі за рахунок своїх особливостей. Основною перевагою цієї системи є те, що при збереженні довгого стволу можна значно зменшити загальну довжину зброї. За класикою жанру, як і всі інші схеми, ця компоновка має, як переваги так і недоліки. Перші зразки, найвідоміші проекти , плюси й мінуси, історія створення – про все це ми поговоримо у нашій статті.

Народження «молодого бульдогу»

Чому саме bullpup називається ця система компоновки і досі залишається загадкою… Відомо, що перша згадка компоновки булпап відноситься до 1957 року, коли так називався спортивний пістолет з детально пропрацьованим прикладом. У перекладі з англійської bullpup перекладається, як «бульдог-щеня» або «молодий бульдог» Деякі дослідники зброї вважають, що час створення і застосування компоновки булпап у зброї має відношення до часу створення німецької протитанкової рушниці PzB M.SS.41, на початку 40-х років ХХ-го століття.

 

Але це не зовсім так. Першим більш менш відомим зразком у компоновці булпап стала магазинна гвинтівка шотландського зброяра Торнейкрофта, що була запатентована у Британії у 1902 році. Ця гвинтівка створювалася з урахуванням деяких особливостей, а саме – забезпечення мінімально можливої  загальної довжини зброї зі збереженням заданої довжини ствола і відповідно збереження балістичних характеристик зброї. Саме ця гвинтівка була випробувана Британською армією у декількох варіантах і була відхилена на користь відомої гвинтівки SMLE (Rifle Short, Magazine, Lee-Enfield), яка мала традиційну схему. Так що із себе представляла компоновка булпап у розрізі схеми гвинтівки Торнейкрофта? Все дуже просто і зрозуміло; коробчастий магазин ховався у приклад, а спусковий гачок з’єднувався з шепталом довгою тягою. Зброяр переніс спусковий гачок вперед так, що магазин опинився в шийці ложі, а затвор перемістив вище гребня прикладу. Що цікаво, майже одночасно з Торнейкрофтом аналогічну схему Британській армії запропонував Годсал. Головною відмінністю гвинтівки системи Годсала було те, що затвор переміщувався у гвинтівці не паралельно вісі ствола, а трохи під кутом вниз. Так само, як і гвинтівка системи Торнейкрофта гвинтівка Годсала комплектувалася інтегральним коробчастим магазином на 5 набоїв. Замикання відбувалося за рахунок поздовжньо-ковзного поворотного затвору з передніми бойовими упорами. Але і ця версія гвинтівки не знайшла підтримки і зазнала провалу. Ось таке, не зовсім райдужне і перспективне народження «молодого бульдога». Чому так сталося і чому гвинтівка Lee-Enfield була прийнята на озброєння замість двох вищевказаних гвинтівок у компоновці bullpup?

 

Через те, що магазин був повністю схований у шийці ложі, він став нез’ємний і був розрахований всього на 5 набоїв проти 10-ти набоїв гвинтівок Lee-Enfield. Також, зміщення затвору назад, як у гвинтівці Торнейкрофта, ускладнювало швидке перезаряджання зброї без віднімання прикладу від плеча. Ось так консервативні британські військові відкинули перші спроби поставити на озброєння компоновку bullpup, і у 1904 році прийняли на озброєння SMLE MK.1

Але на цьому розвиток компоновки булпап не закінчився. Різні збройові компанії світу підхопили «прапор» розробки і модернізації системи. Так з 1910 року було створено величезну кількість різних моделей зброї у компонуванні bullpup. На кінець 50-х років більша частина армій основних військових блоків – НАТО та ОВД переозброювались на нові системи стрілецького озброєння, і що характерно, всі вони мали традиційну компоновку. Тим не менш, роботи по створенню автоматів у компоновці булпап не припинялися, що диктувалося зростаючою механізацією військ. Розміщення піхоти у тісних бойових відсіках бронемашин та десантних гелікоптерів потребувало зменшенню габаритів зброї не втрачаючи можливості вести вогонь прямо з бойового відділення. Подібну проблему ведення вогню у тісному просторі бойових відділень складний приклад вирішував не завжди.

СРСР також були у «темі» і не дивлячись на вдалий проект доволі компактного АК, що був прийнятий на озброєння, продовжували роботи над автоматами bullpup. Саме на початку 60-х років було створено автомат ТКБ-022 та ТКБ-011, але в «серійку» вони так і не потрапили. Також, у 1965 році був запропонований булпап автомат СА-001 Констянтинова, але конструкція була визнана «радикальною» і далі експериментального зразка справа не пішла.

 

Подібна доля спіткала і «опонентів» СРСР. Компаніями Springfield і Colt було розроблено наступні зразки булпап зброї, як то модульний автомат SPIW 1964 року та IMP-221 (GUU-4/P) 1969 року, але успіху не мали і не випускалися.

Нова ера для булпап зброї настала у 70-х роках ХХ століття. Широкої популярності і поширення система bullpup набуває з появою австрійської автоматичної гвинтівки AUG у 1978 році.

 

Нова ера bullpup

 

Саме на кінець 70-х років ХХ-го століття припадає час популяризації та широкого розповсюдження компоновки bullpup. Саме у цей час, дві європейські армії приймають на озброєння автомати 5.56 мм компоновки булпап. Так австрійський Bundesheer отримує автомат Stg.77, який більш відомий під назвою Steyr AUG, а Збройні сили Франції отримують автомат FAMAS F1.

 

 За рішенням прийняти на озброєння вищевказані зразки у компоновці «bullpup» стояли радикальні зміни тактичних вимог щодо піхотної гвинтівки, так як майже вся європейська піхота, на той час, стала механізованою і потрапляла на місце бойового зіткнення за рахунок бронетехніки та гелікоптерів, які мали доволі тісні умови розміщення особового складу у бойових відділеннях. Саме для таких умов компоновка bullpup підходила найбільш за все. Компанія Steyr створила модульну конструкцію. Конструкція AUG складається з взаємозамінних модулів та блоків, що дозволяє, маючи набір запчастин, «гратися» і перетворювати AUG у будь яку необхідну зброю від пістолет-кулемета до снайперської гвинтівки. Саме компанії Steyr вдалося створити найбільш вдалий варіант поєднання всіх відомих на той час розробок, що і забезпечило такий успіх проекту і широку популярність даного типу зброї.

 

Переваги і недоліки bullpup

 

У цьому розділі ми поговоримо про преваги і недоліки системи bullpup.

Традиційно спочатку розглянемо переваги. Перш за все варто відмітити компактність. Більшість сучасних військових конфліктів відбуваються у щільній забудові міст, де бої можуть проходити у приміщеннях, де компактність зброї відіграє особливу роль. Так, компоновка булпап дозволяє зменшити загальну довжину зброї і зберегти довжину ствола, що забезпечує необхідну ефективність вогню. Тому, в таких умовах компактність системи особливо цінна. Зазначимо, що дана система дозволяє зручно та ефективно вести вогонь через амбразури та з бойових машин.  До того ж, варто окремо відзначити, що конструктивна особливість bullpup дозволяє легко перезаряджати зброю при веденні вогню через вузькі шпарини та амбразури бронемашин. Як ви вже помітили, у компоновки булпап майже відсутнє плече віддачі, що знижує підскакування зброї під час ведення вогню і дозволяє вести більш прицільний вогонь. Ну і варто сказати, що дана компоновка має своєрідний баланс, якщо порівнювати з класичною системою, то може здаватися, що не зручно, але до такого балансу просто необхідно звикнути. Тож, баланс залишимо на нейтральній позиції, на розсуд оператора. А тепер переходимо до недоліків, які мають вроджений характер. Отже, один з головних недоліків компоновки bullpup є близьке до обличчя розташування патронника і відповідно близькість вікна екстракції стріляних гільз. Найбільш гостро проблема стоїть щодо операторів, які ведуть вогонь з лівого плеча – гільзи летять прямо в обличчя. На більшості популярних моделей компоновки булпап проблема екстракції вирішується шляхом наявності вікон викиду гільз з обох боків зброї і можливості пере налаштування напрямку викиду гільз, під час розбирання, шляхом заміни ряду деталей затворної групи. Саме так вирішили проблему з екстракцією у таких моделях як: Steyr AUG, FAMAS та Tavor TAR-201. Додатково бажано використовувати захисні окуляри. Також, є варіант перенесення вікна викиду гільз знизу, але тоді магазин переноситься зверху або збоку, як наприклад у FN-P90. Також, суттєвих незручностей може завдати стрільцю близьке до обличчя викидання порохових газів. Ще однією проблемою може виявитися погана чутливість спускового гачка через те, що гачок кріпиться зі спусковим механізмом за допомогою довгої тяги. Ну і також, одним з недоліків можна вважати незручність використання магазинів збільшеного об’єму.

 

Найвідоміші зразки системи bullpup

 

Не дивлячись на велику кількість створених зразків компоновки bullpup ми відзначимо найпопулярніші моделі, які отримали світове визнання і популярність. І почнемо з австрійського Steyr AUG від компанії Steyr-Daimler-Puch (на сьогодні Штайер Манліхер), в Австралії випускається за ліцензією під маркою F88.

 

Далі у нас широковідомий французька автоматична гвинтівка FAMAS від збройової компанії MAS, також відома під неофіційною назвою «Клерон», що перекладається, як «горн». Наступний у нас пістолет-кулемет FN-P90 бельгійського виробництва компанії FN Herstal. Саме для цього зразка був створений потужний набій 5.7х28 мм SS190, що здатний пробити бронежилет, який відповідає стандартам NATO CRISAT, з дистанції 200 метрів.

 

 Окремо відзначимо ізраїльську штурмову гвинтівку TAR-21 5,56 (Tavor Assault Rifle) що виготовляється збройовим концерном Israel Military Industries. Названо штурмову гвинтівку не просто так, а на честь гори Tavor, що згадується у Старому Завіті. З 2009 року українська компанія Форт, за ліцензією, випускає модифікації TAR-21 – Форт-221, Форт-224, Форт-222. «Цивільні» зразки компоновки булпап від компанії Форт ми розглянемо більш детально у наступній статті.

 

Не забули ми і про «відбійний молоток» – автоматичний дробовик Pancor Jackhummer від американської компанії Pancor Corporation, що був розроблений під 12 калібр. Однією з екстра особливих «фішок» є те, що магазин дробовика можна було використовувати, як протипіхотну міну, за умови наявності спеціального  детонатора. Було випущено всього три прототипи, які поліцію та військових не зацікавили. Дробовик револьверного типу Pancor Jackhummer так і не було прийнято на озброєння поліції та армії США . У 1985 році британська армія приймає на озброєння автоматичну гвинтівку SA80. Гвинтівка SA80 активно використовувалася Британськими Збройними силами у операціях під час конфлікту у Північній Ірландії.

 

Майже всі перераховані зразки, окрім бойового використання, засвітилися у різних фільмах та комп’ютерних іграх, зокрема у відомій грі Counter-Strike

У наступній статті ми розглянемо «цивільні» варіанти зброї у компоновці булпап, які офіційно можна придбати в Україні.

Тож тримаймо порох сухим і все буде Україна!

 

 Олександр Навроцький

 

Слідкуйте за нами

Відео

{"popup_fix":"false"}
Михайло Забродський. Інтерв’ю про нову армію, старі проблеми та велику політику
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами
  • Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial