До цього шпиталю за минулий рік поступило лише 1602 пацієнти, при тому, що в Одеській області налічується понад 13,5 тисяч ветеранів тільки російсько-української війни.
Оглядаючи лікарню сьогодні поспілкувалась лише з двома учасниками бойових дій, решта діти війни, якими опікується Мінсоц і які не є нашими бенефіціарами.
В госпіталі 2 відділення: терапевтичне та неврологічне. Практично ніяких засобів діагностики, навіть функціонуючого УЗД апарату нема.
Комплектація штату ледь перевищує 60%, зокрема немає психолога, тим паче людини здатної працювати із учасниками бойових дій та їхніми травмами.
«Нажаль госпіталь немає концепції розвитку, переваг над іншими аналогічними закладами та не надає того спектру послуг, які мають отримувати ветерани війни. Ми готові сприяти написанню концепції та консультувати щодо звернень до інвестиційних державних фондів розвитку щодо фінансової підтримки госпіталів, ми ведемо перемовини з міжнародними партнерами щодо допомоги устаткуванням. Але це все неможливо реалізувати без сприяння та роботи самого госпіталю та його керівництва. Наша ж позиція незмінна – ми хочемо розуміти, які заклади спроможні надавати якісні послуги нашим бенефіціарам», – зазначила Міністр.