Скільки було суперечок з питання чи потрібний нам тобто народу України військовий парад на «День Незалежності» або ні. Навіть серед військовослужбовців доносилися рідкісні голоси: «Так, кому він потрібний. Да, мені на нього…».
Хочу сказати величезне спасибі не лише особисто зеленскому, але і його команді що складається з «молодих регіоналів». Відмова Зеленского проводити військовий парад була фатальною помилкою. А, проведення якогось маячного шоу. Ще більшою помилкою. Невже він дійсно думав, що танець лесбіянки під «реп» у виконанні військового оркестру може замінити парад? А, знущання з гімну України підвищить його авторитет в суспільстві?
Спочатку така поведінка президента мене дуже засмутила, але потім я зрозумів, що воно тільки посилило контраст між шоу президента і парадом ветеранів, що воно тільки прискорить процес формування нової політичної сили.
Так, такого параду у нас ще не було. Такого підйому патріотизму, згуртованості і саме організованості суспільства Україна не бачила з часів майдану. Яка енергія знову прокинулася в серцях людей і буквально вилилася на вулиці Києва, прокотилася бурхливим потоком по Хрещатику і заповнила до самих країв майдан Незалежності.
Несподівано для усіх армія в особі ветеранів АТО і ООС, в особі волонтерів, в особі усіх патріотів, показала себе як організована згуртована сила готова у будь-який момент стати на захист свого народу, своєї батьківщини. Думаю на вулицях Києва і на вулицях інших міст де пройшли аналогічні паради народилася нова політична сила. Формування цієї політичної сили це лише питання часу. Тому що на вулиці вона вилилася 24 серпня, але народилася ця сила набагато раніше в умах і серцях простих Українців, простих людей. Люди нарешті почали розуміти, що «слуга народу» може і слуга, але тільки не народу, а слуга «комусь» не видимому і не відчутному і каталізатором цього процесу стала невиразна позиція нового керівництва країни в усіх сферах життя суспільства і особливо в питаннях війни і відстоювання національних інтересів.
Суспільство вже давно не довіряє державному апарату, що загруз в корупції. Усіх вже дістали зухвалі, ненаситні чиновники. Повністю корумпована суднова система, система правоохоронних органів, прокуратури і так далі. Єдино кому ще довіряє народ це армія, що утримує російського агресора. Це воїни, які ціною своїх життів дарують людям мирне небо над головою і можливість ростити своїх дітей.
Нинішнє положення армії вже не відповідає її ролі в житті країни. Ми живемо у світі, де вже не діють правила, у України вже немає ніяких гарантій безпеки окрім власної сильної армії і військового союзу з НАТО. України, яка має довгий кордон з Росією і вже піддалася агресії з її боку існує лише тому, що у неї є армія. При цьому військові і ветерани війни практично не мають представництва в найвищих і місцевих органах влади. У них навіть відібрали Парламентський комітет. Якщо влада не розуміє, що головне питання це питання національної безпеки, що він буде головним ще довгі роки і десятиліття, що вирішенню цього головного питання повинно бути підлеглі внутрішня і зовнішня політика країни, то яка влада дуже сильно ризикує бути змитою цим бурхливим потоком…
З повагою, Побратим..