Російсько-українська війна докорінно змінила життя колишнього зварювальника з Покровська Донецької області Олександра Ситникова. З 2014 року чоловік як волонтер активно допомагав армії, пізніше сам став до лав Збройних сил України. Після отриманого «на нулі» поранення Олександр залишився інвалідом війни, але це не стало перепоною для захисника.
Сьогодні у чоловіка своя «війна», але вже на мирній землі. Він активно бореться за те, щоб жителі прифронтового Покровська нарешті усвідомили, що потрібно любити, шанувати і розбудовувати власну країну, а не чекати манни небесної з Росії.
«Я був одним з дев’яти чоловік з Покровська, які першими пішли на фронт. До отримання повістки ми зі знайомими допомагали нашим військовим з 93-ої бригади. На війну поїхав без вагань, бо знав, що маю захистити власну родину, місто та країну. На жаль, після отриманих поранень на шахті «Бутівка», я не можу повернутися до військової служби в зоні бойових дій, хоч дуже цього й хочу. Взагалі, я ні про що не шкодую, була б можливість, ще раз би пройшов той самий шлях», – говорить Олександр Ситников.
За словами ветерана, він завжди був далекий від політики, але зараз вирішив йти в депутати, бо втомився спостерігати за тим, як можновладці відверто дурять людей. Адже передвиборні обіцянки для більшості так і лишаються порожніми обіцянками, за допомогою яких просто вдалося отримати потрібний мандат.
На вибори чоловік вирішив йти з партією «Європейська Солідарність», оскільки вважає її найбільш проукраїнською з існуючих сьогодні сил.
«У нашому місті існує дуже серйозна проблема – ми роками жили в російській пропаганді. Багато людей вважають росіян братнім народом, існує велика кількість прихильників партій, які підтримують цю риторику, наприклад, ОПЗЖ. Тому у Покровську дуже складна ситуація з патріотичним вихованням, з підтримкою наших захисників», – пояснює своє рішення учасник бойових дій.
Щоб згуртувати воїнів Покровська та достукатися до місцевої влади, Олександр Ситников вирішив створити громадську організацію «Спілка воїнів АТО Покровського району та Покровська». Окрім цього, він є членом громадської ради при виконкомі Покровської міської ради, де відповідає за комітет по роботі з воїнами АТО, ООС, волонтерами та іншими учасниками бойових дій.
Поряд з цим ветеран скаржиться, що дуже часто можновладці не чують проблем захисників. Наприклад, майже два місяці знадобилося активістам на те, щоб отримати дозвіл на встановлення меморіальної дошки загиблому бійцю Владу Казаріну. Багато програм та пропозицій атовців влада просто ігнорує через свої проросійські настрої.
«Я дуже хочу, щоб у Покровську з’явився пам’ятник воїнам АТО та Алея слави. Буду активно просувати ідею створення у місті реабілітаційного центру для ветеранів та їх родин. Не можна лишати поза увагою і такі болючі для нашого міста комунальні проблеми та відсутність нормальних доріг. Але поряд з цим, на мою думку, потрібно працювати зі свідомістю людей, з вихованням молоді. Жителі нашого міста мають усвідомити, що патріотичним силам можна довіряти, що наші бійці заслуговують шанобливого ставлення», – ділиться планами кандидат в депутати.
А допоки ветерани Покровська продовжують свою справу – здебільшого власним коштом допомагають родинам загиблих захисників, беруть участь в організації патріотичних заходів у місті. До початку дії карантинних обмежень учасники бойових дій проводили у школах виховні години патріотичного спрямування.
«Я не хочу, щоб у моєму місті знову повісили триколор, тому йду в депутати. У міській раді я матиму більше повноважень масштабувати зусилля патріотичної спільноти міста, більше шансів на те, що у Покровську все ж почують голос наших воїнів», – зауважує Олександр Ситников, який на собі відчув всі принади «братської любові» агресора.
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Нагадуємо: