Після багаторічних переговорів між Індією і Японією сторони підписали знакову угоду, яка дозволить кораблям двох країн використовувати морські бази та об’єкти один одного для ремонту і поповнення запасів, а також буде сприяти розширенню співпраці в інших сферах.
Відзначається посилення Народно-Визвольної армії Китаю (НВАК) і її активізація в районі островів Сенкаку, на які одночасно претендують Японія і КНР, і в провінції Ладакх на індійсько-китайському кордоні. На цьому тлі представник Міністерства оборони Індії Аджай Кумар і японський посол Судзукі Сатоши підписали пакт, який передбачає тісну взаємодію двох країн.
Такими думками ділитися з читачами видання EurAsian Times.
Після того, як Індія і Японія підписали військово-логістичний пакт, подібні угоди знаходиться в стадії розробки між Індією та Францією і Австралією.
Хоча ні в одному з договорів прямо не згадується конкретна країна, проти якої вони спрямовані, та підписанти досить часто згадують зростаючі виклики в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні іта зростаючі непомірні амбіції Китаю.
Аналогічні угоди були підписані раніше з Австралією і США, що фактично перетворює двосторонній пакт в чотиристоронній. Крім цього, до Антикитайського союзу може додатися і угоди між Францією, Австралією та Індією. Схоже, що «міжконтинентальні військові союзи» мають одну спільну мету – кинути виклик зростаючій загрозі з боку Китаю.