“Часи такі, що навіть святій людині частіше потрібно пістолет, ніж молитва.”
Карл Густав Маннергейм
З доводами опонента потрібно активно погоджуватися і бажано кивати головою для більшої переконливості, ще краще при цьому випромінювати очима світло незгасаючого захоплення, це дасть можливість тихо і непомітно зняти прихований пістолет із запобіжника, а в разі якщо опонент піде в глибини самозбагнення, то і добре прицілитися.
Вільні люди мають зброю. Раби – ні.
Як ви, напевно, зрозуміли у цій статті мова піде про пістолети, або правильніше сказати про «спецзасоби для відстрілу гумових куль». Так, ви все правильно зрозуміли, саме про «травмати» йтиметься мова. А почнемо з не зовсім позитивного моменту. Ситуація обігу незаконної зброї, що склалася останнім часом в Україні досягла критичної відмітки. На руках українців близько 3 мільйонів незареєстрованих одиниць нарізної вогнепальної зброї! Недолугість влади просто вражає – весь легальний обіг регулюється 622-ю інструкцією МВС, яка була написана у далеких, сивоволосих 90-х роках, а закон «про зброю» так і не написали…і це у 2020 році в умовах війни з «лаптєногими братьямі».
Конституція України гарантує нам право на захист власного життя, здоров’я, майна та життя інших людей у тому числі із застосуванням зброї самозахисту. Але що ми маємо насправді сьогодні? 622 інструкцію і 263 статтю КК України. Так, громадяни України за певних умов можуть отримати дозвіл на мисливську нарізну та гладкоствольну зброю, але нас цікавить короткоствольна зброя для самозахисту. І тут починається саме цікаве. Законно в Україні, сьогодні, можна отримати дозвіл на ̶к̶о̶р̶о̶т̶к̶о̶с̶т̶в̶о̶л̶ спецзасіб для відстрілу гумових куль. Побігли оформлювати? Зачекайте – далі найцікавіше! Щоб отримати дозвіл на ̶п̶і̶с̶т̶о̶л̶е̶т̶ спецзасіб для відстрілу гумових куль мало бути громадянином України, ви маєте входити до певної групи тих, хто має право володіти «гумострілом». А мають право на «спецсазіб» наступні: робітники суду, робітники правоохоронних органів, особи, що беруть участь у кримінальному судовому діловодстві, журналісти, депутати України, члени громадських формувань охорони громадського порядку та державного кордону, військовослужбовці (крім строковиків), державні службовці. , а також їх родичі. Але реалії такі, що за гроші всілякі «збройові контори» швиденько зроблять з вас «журналіста» і видадуть дозвіл на купівлю «гумостріла». Гроші і корупція «допоможуть» отримати зброю навіть психічно-хворомуL Ну ви зрозуміли, гроші вирішують все.
Одразу згадую персонажа Павла Верещагіна з кінокартини «Біле сонце пустелі»: – Я мзду не беру – мне за державу обидно»…Мені також прикро, що відбувається в державі. Всю процедуру отримання дозволу на різні типи зброї ми розглянемо у окремій статті, а зараз повернемося до головного героя статті – «травматичної» зброї. Щоб розібратися, чи потрібен вам «спецзасіб» для самозахисту, пропоную розглянути, що таке «спецзасіб для відстрілу гумових куль», яке правове поле застосування і яка ефективність. Отже, погнали!
Що таке травматична зброя і як вона з’явилася на теренах України?
Явище травматичної зброї в Україні можна назвати унікальним. Коли у більшості розвинених країн, для самозахисту, короткоствольна нарізна зброя доступна громадянам і обіг її регулюється законом, в Україні можна розраховувати лише на зброю нелетальної дії і то, з купою обмежень у застосуванні.
Одразу зазначимо, що такий термін, як «травматична зброя» в Українському законодавстві взагалі відсутній. Травматичну зброю і боєприпаси до неї банально віднесли до окремої категорії ще 4 серпня 1997 року і визначили, як «спецзасіб для відстрілу гумових куль нелетальної дії» . Спочатку такі зразки мали виготовлятися лише для службового використання окремих категорій співробітників тогочасної міліції. Так у 1998 році спеціалізоване підприємство «Шмайсер», на базі 9-ти міліметрового німецького газового пістолету EGP-790 створює перший український зразок травматичної зброї – пістолет АЕ-790G під набій 9 мм P.A. (9х22Т) нелетальної дії, який розроблено на базі гільзи набою .380 АСР. Дану модель запропонували МВС, але після випробувань АЕ-790G не приймають на озброєння і пізніше цей зразок отримує сертифікацію, як цивільний зразок зброї самооборони. З 13 червня 2000 року, згідно 379-му наказу МВС України, право на придбання і володіння травматичною зброєю отримали вищевказані категорії громадян. А вже з 18 жовтня 2012 року в Україні набув сили закон « Про охоронну діяльність», який дозволяє співробітникам охоронних фірм користуватися травматичною зброєю та спецзасобами.
Одразу зазначимо, що говоримо ми за цивільні зразки нелетальної зброї, так як існують спеціальні зразки для службового використання для певних підрозділів силових структур.
Отже, що таке спецзасіб нелетальної дії, у нашому випадку травматичний пістолет. У розвинутих країнах подібні пристрої називають «less-lethal», що перекладається, як «менш смертельний» і вони мають рацію. Спецзасоби для відстрілу гумових куль можна розділити на пістолети та револьвери. Принцип роботи, що у револьверів, що у пістолетів аналогічний бойовими зразками.
Більш детально ми розберемо цікаві зразки, що доступні в Україні у 2-й частині нашої статті.
А тепер розглянемо «практичну частину». Яка ефективність і особливості застосування.
Які ж плюси травматичної зброї?
По-перше: травматична зброя в Україні доступна.
По-друге: спецзасіб для відстрілу гумових куль можна приховано носити і він може зупинити супостата (не завжди) навіть інколи просто своїм виглядом.
По-третє: з «гумострілом» можна проводити повноцінні тренування з вогневої і тактичної підготовки.
По-четверте: з «гумострілом» можна вправлятися у стрільбі в парку по бляшанках навіть у «не зовсім тверезому стані» (але краще цього не робити)
Ну а тепер мінуси.
Перший мінус стосується правових аспектів застосування, про які поговоримо нижче.
Другий мінус: слабка зупиняюча дія (якщо діяти у рамках закону).
Третій мінус: висока ціна на травматичні зразки, особливо якщо порівняти в вогнепальною короткоствольною зброєю у країнах, де вона дозволена законом.
Четвертий мінус: постійний контроль потужності набоїв з боку МВС, що негативно впливає на зупиняючій дії. Доводиться постійно шукати альтернативні варіанти.
П’ятий мінус : хибне відчуття того, що «гумостріл» не смертельний і у той самий час стовідсоткова надія на його ефективність. Тобто, коли потрібно просто зупинити злочинця, постріл зі спецзасобу може стати фатальним для правопорушника і навпаки, коли потрібно терміново зупинити нападника постріли пластизолевими кулями взагалі не ефективні. Але на сьогодні, нажаль, це єдиний варіант короткоствольної зброї в Україні. Як сказав мій товариш, АТОвець, діючий військовослужбовець Національної гвардії Іван «Ант»: «Знаєш, я б з радістю придбав Глок 17 і не грався з цим непередбачуваним гумострілом. І взагалі, ці травматичні пістолети щось на кшталт гумових жінок…але ж ти розумієш, що на безриб’ї і рак щука…» Я вважаю, що Іван чітко зазначив стан речей.
Отже, переходимо до правових аспектів використання спецзасобів для відстрілу гумових куль. Як я згадував вище, у зв’язку з відсутністю «закону про зброю» існує грандіозна прогалина у правилах використання спецзасобів.
Всі наслідки застосування травматичної зброї регламентуються 36-ю статтею кримінального кодексу України. Для застосування травматичної зброї визначаються ділянки на тілі людини куди можна стріляти, а куди ні. На малюнку зображені ці зони.
Можна зробити висновки, що під час ситуації, що загрожує життю потрібно з холодною головою чітко слідувати інструкції і не стріляти у ділянки шиї, паху та голови. А це зробити, я вам скажу, не так і просто, особливо у стресовій ситуації.
Майте на увазі, що у деяких документах ви зможете знайти такі дозволені ділянки тіла, як спина та сідниці, але тут феміда зіграє не на вашу користь, тому що буде доведено, що нападник тікав і ви автоматично перейшли у категорію злочинця. Тобто, законно, під час «замісу», стріляти у передню частину. Ще цікавіше в мінімальною дистанцією. Вона регламентується не менше 4 метрів, але можуть бути виключення, які вказано на набоях, які ви купуєте. Зверніть на це увагу! Як на мене, то це повна маячня…Людина має бігати з рулеткою і відміряти дистанцію?! Типовий приклад відсутності «закону про зброю» і нормальної інструкції…Так, відома фраза «краще на лаві у суді, ніж на холодному столі у морзі» завжди актуальна, але тоді, коли на 100% працюють закони і права громадян, а також у країні працюють незаангажовані суди. У нас поки, як показує практика, все навпаки. Для більш детального вивчення правових аспектів застосування «травмата» можете перейти за цим посиланням і дізнатися більше: https://www.tax.agtl.com.ua/pravyla-zastosuvannya-travmatychnoyi-zbroyi-i-vidpovidalnist
А який спецзасіб вибрати краще? Чи пістолет чи револьвер? Які існують зразки в Україні травматичної зброї і які набої краще ми розглянемо у наступній статті «Короткоствольна травматична зброя в Україні».
Тож тримаємо порох сухим і все буде Україна!
Навроцький Олександр, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС