Про лобізм в українській політиці, в негативному сенсі,  говорять ледь не щодня. Адже так традиційно склалося, що чимало вітчизняних політиків, зокрема, депутатів, ідуть у владу, щоб лобіювати чиїсь інтереси. Якщо не власні, то тих, хто їм за це сповна «віддячить». Таке лобіювання –  доволі поширений нині спосіб безбідного існування, який політичні заробітчани якомога надійніше намагаються приховати від виборців.

 

А от депутат Житомирської обласної ради Сергій Білошицький не приховує того, що він змагався за депутатський мандат саме для того, аби лобіювати в облраді інтереси інших. А конкретно, учасників бойових дій Житомирщини, до лав яких належить і він сам. Що, в міру власних можливостей, 45-річний кіборг і робить в залі пленарних засідань і під час роботи постійних депутатських комісій. Загострене несприйняття далеко не окремих випадків соціальної несправедливості щодо своїх побратимів з боку чиновників, а іноді і суспільства, спонукає депутата принципово ставитися до питань соціального захисту фронтовиків.

 

Життєва стежина депутата – випускник Одеського інституту Сухопутних військ, після трьох років служби на державному кордоні з Молдовою в 1999 році зробила несподіваний поворот і  офіцер залишив армію, повернувся до мирного життя. Але після 15-річного перебування в запасі старшого лейтенанта тривожного 2014 року знову призвали до армійських лав.

 

«То була вже третя хвиля мобілізації і я морально був готовий, що доведеться знову  брати до рук зброю й іти захищати мою країну. Тому, коли отримав повістку, збирався не довго, і вже через добу почав відновлювати вишкіл  на посаді командира взводу 95-ї окремої аеромобільної бригади, – пригадує події семирічної давнини С. Білошицький. –  В складі окремого десантно-штурмового батальйону наш підрозділ в жовтні 2014 року передислокували до Костянтинівки (Донецька  область), звідти до Пісків. 29 листопада я із своїм взводом зайшов на територію Донецького аеропорту…».

 

Про подальші події своєї бойової біографії кіборг розповідає не багатослівно. Адже спогади про трагічні події змушують «атовця» знову переживати те, що начебто вже йому відболіло. Найвиразніше закарбувалися в  пам’яті офіцера кровопролитні бої, які на летовищі тривали практично безперервно – щодня, щогодини… Затухали хіба що на кілька хвилин, коли сторони збирали поранених і загиблих, поповнювали боєзапас тощо. Як людина військова, співрозмовник кореспондента «НОВА» ілюструє напругу і жорстокість боїв за аеропорт  таким фактом: після кількох днів безперервних перестрілок кіборги з подивом виявили, що стволи їхніх безвідмовних радянських АК-74 перетворилися на гладкоствольну зброю.

 

«Так, нарізні стволи наших автоматів, зроблених із дуже міцної сталі, стали… гладкоствольними.  Наче мисливські рушниці, –  й нині дивується фронтовик. – Це від того, що ми практично без упину стріляли бронебійними патронами, кулі яких мають особливе міцне покриття. Стиралася сталь стволів автоматів, але люди трималися. А коли таки довелося залишити ворогові старий термінал, який від безперервних влучань снарядів і мін вже нагадував друшляк, бійці плакали, не соромлячись сліз…».

 

Кіборги виконали наказ командування і до останньої можливості утримували п’ятачок української території…

 

Повернення до мирного життя після пережитих жахіть було для кіборга не простим. Як і практично всі  фронтовики С. Білошицький зіткнувся із непростими реаліями цивільного буття, в якому тоді перебувала країна.

 

«Воїн мав доводити, що він воював…  і, повернувшись додому, починати нову війну в чиновницьких кабінетах, відчуваючи приниження й намагаючись відстояти свої права. Ці права прописані на папері й закріплені печаткою з тризубом, та реально були не забезпечені…», – пояснив ратник причини, через які одразу після демобілізації почав займатися громадською роботою, щоб захищати права тих, кого нині називають фронтовиками.  За його ініціативи було створено ГО «Кіборги Полісся», згодом громадське об’єднання «Захист і справедливість» тощо.  

 

Громадські організації, в яких об’єдналися «атовці», давали можливість представлять  їхні інтереси в органах влади, мобілізувати вчорашніх бійців на захист і відстоювання своїх прав і прав їхніх побратимів. І не безрезультатно. Так, С. Білошицький пишається тим, що йому, за підтримки релігійних конфесій і влади,  вдалося  визволити з полону сепаратистів побратима-кіборга з Івано-Франківщини, який  провів у неволі п’ять років. Відчувши, що учасники бойових дій, об’єднавшись,    таки можуть впливати на ситуацію із захистом прав учасників АТО, кіборг з Полісся не вагався, коли отримав пропозицію балотуватися по списку від політичної партії ОПЖЗ до Житомирської облради.    

 

«Як депутати Житомирської обласної ради, обрані земляками на торішніх виборах 25 жовтня, ми не маємо права і не повинні стояти осторонь тих гострих проблем, з якими вимушено зіткнулася нині переважна більшість жителів області, – обґрунтовує свою позицію вже депутат С. Білошицький. –  У нинішній гострій обстановці нам, народним обранцям, незалежно від партійної приналежності, як ніколи важливо підтримати населення Житомирщини¸ невідкладно допомогти краянам в міру визначених законом наших можливостей. У тому числі, і учасників бойових дій…».

 

За словами С. Білошицького, роботи для нього, як депутата, не бракує. Знаючи зсередини проблеми ветеранської спільноти Полісся кіборг прагне не залишати без реагування жодного звернення від побратимів, чи без аналізу фактів, які свідчать про виникнення можливих проблем у фронтовиків. Для цього він використовує не тільки трибуну облради, але й співпрацю з органами місцевого самоврядування свого регіону. Так, «атовець» брав участь у роботі міськради Овруча, де вже шість років через  невправність міської влади не могли встановити пам’ятника учасникам бойових дій. Хоча ескіз вже було виготовлено, вирішені і організаційні питання тощо. Але проблеми виникли з фінансуванням. Після виступу кіборга на сесії міськради, який викликав емоційні дебати, питання з пам’ятником вдалося розв’язати. І в жовтні 2020 року в Овручі урочисто відкрили меморіал «І мертвим, і живим захисникам України в російсько-української війні».

 

З ініціативи фракції ОПЖЗ і особисто депутата  С. Білошицького Житомирська облрада недавно ухвалила рішення про матеріальну підтримку батьків учасників бойових дій, які загинули в зоні конфлікту на Донбасі. Їм виплачено по 10 тис. грн. Лобіює в облраді кіборг і право фронтовиків на надання безплатного лікування та зубного протезування, на яке останнім часом зазіхають чиновники, посилаючись на брак коштів.  Ще коли С. Білошицький очолював ГО «Кіборги Полісся», він приділяв велику увагу відновленню подій в Донецькому аеропорту і вшануванні пам’яті тих, хто там бився до останнього подиху.

 

Активіст надав відчутну допомогу житомирському письменнику Ярославу Марищенку,   котрий їздив по всіх районах області і збирав спогади учасників боїв за аеропорт. Завдяки його допомозі письменнику вдалося відшукати адреси та телефони героїв свого майбутнього твору. Так народилася книга «Східних фронт», в якій описуються події останніх місяців у Донецькому аеропорту на основі спогадів бійців батальйонів «Донбас», «Артемівськ», 90 окремого батальйону, 30-ї та 95-ї бригад. Збір свідчень продовжується й нині.

 

Але депутат-фронтовик добре розуміє, що для захисту інтересів учасників бойових дій на Житомирщині необхідна системна робота обласної ради з цього напрямку. Зокрема, прийняття цільової програми захисту учасників АТО/ООС, взаємодії з волонтерськими організаціями тощо. За приклад, вважає кіборг, можна взяти діяльність Львівської влади, де дуже серйозно поставлена робота по підтримці учасників бойових дій.

 

«Нині докладаю всіх зусиль, щоби брати, які потрапили до полону, повернулись додому; брати, які повернулися додому, не залишилися на узбіччі життя; брати, які обрали свій життєвій шлях, змогли впевнено ним іти. Життя навчило мене багатьох речей, і я обрав шлях людини з активною життєвою позицією, яка словом, ділом і душею живе для того, щоби «все було добре і ми перемогли!», – формулює своє «депутатське» кредо кіборг С. Білошицький.

 

Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

 

Читайте також:

Слідкуйте за нами

Відео

Секретні документи МВС. Стеження за активістами
{"popup_fix":"false"}
Михайло Забродський. Інтерв’ю про нову армію, старі проблеми та велику політику
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial