Бої в Лівії між «урядовими силами» та військами генерала Хафтара, на боці якого воює російскі найманці з ПВК «Вагнера», в травні-червні 2020 року, бойові зіткнення в на вірмено-азербайджанському кордоні в липні 2020 року продемонстрували все більш зростаючу роль ударних безпілотників під час війни. На сьогодні більша частина втрат в живій силі і техніці була завдана саме безпілотними літальними апаратами. Причому безпілотну техніку в різній якості активно використовували всі сторони конфліктів.
Україна вже сьомий рік веде війну, яка з великою часткою ймовірності можете перерости в повномасштабну. І хоч наразі діє «чергове перемир’я» все ж таки дуже цікаво проаналізувати можливості ВСУ в план застосування БПЛА.
І тут ми повинні зазначити, що можливості ударного безпілотної авіації української армії вкрай обмежені. Реально ми маємо лише шість середніх тактичних середньовисотних апаратів турецького виробництва Bayraktar TB2 всьоголише з двома станціями управління. Крім того, до весни 2020 р. було закуплено всього 200 авіабомб MAM-L і ракет UMTAS.
Ці машини зведені в одну бригаду, яка базується у Хмельницькому. Є підготовлений у Туреччині персонал. Однак до застосування на Донбасі справа так і не дійшла. Все, на що спромоглися наші військові – це продемонстровано публіці єдиний випадок застосування коригованої ракети по цілі на Рівненському полігоні під час недавніх навчань.
Але, схоже, що у військово-політичного керівництва все ж таки є розуміння, що кількість таких апаратів у війську явно недостатня, Бойовий досвід їх застосування в Сирії та Лівії показав, що в бойових умовах втрати ударних дронів уникнути не вдасться. Тому і ведуться переговори про закупівлю додаткової партії.
13 липня 2020 року в ЗМІ промайнула інформація про те, що ця тема активно обговорювалася в ході офіційного візиту міністра оборони Туреччини в Київ. Наскільки це реально і що з того буде сказати складно. Минула партія з запасними частинами, сервісним обслуговуванням, підготовкою персоналу і озброєнням).коштувала Україні $69 млн.
Спроби отримати на озброєння дрони-камікадзе на сьогодні провалилися.
У 2016-2017 рр. активно оговорювалася тема про прийняття на озброєння і розгортання на потужностях чернігівського ВАТ «ЧеЗаРа» складання польського дрона Warmate. Були проведені попередні випробування з ураженням конкретних цілей на полігоні, розроблений розвідувально-ударний комплекс «Сокіл» на базі бронемашини «Козак-2».
Однак виділені міністерством оборони України гроші «пішли в нікуди», бо проект благополучно тихенько поховали. А тим часом дрони-камікадзе досить перспективний напрям, який на даний момент Україні недоступний. Як і недоступна поки що опція розробки та запуску в серійне виробництво ударних БПЛА власного вітчизняного виробництва.
З дронов-камікадзе є досить інноваційний проект «Грім» ST-35 (на фото) від підприємства «Атлон Авіа», яке вже зарекомендувало себе досить вдалим безпілотником А1-З «Фурія». Судячи по макету, представленому на виставці «Зброя і безпека-2019», і рекламних матеріалів від фірми, це інноваційний легкий (10 кг) апарат з бойовою частиною у 3,5 кг, з можливістю точкового ураження одиночної цілі. При цьому апарат може перебувати в повітрі до години.
