ЯКІ СИЛИ ОКУПАНТІВ ПРОТИСТОЯТЬ ЗСУ НА ДОНБАСІ (початок)

Завдячуючи сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm ми починаємо публікацію розвідувально-аналітичної довідки про підрозділи 1-го та 2-го Армійських Корпусів, які розгорнуті та керуються Російською Федерацією на окупованій частині українського Донбасу.

 

ЧАСТИНА 1.

РОЗВІДУВАЛЬНІ ДАНІ ПРО ПІДРОЗДІЛИ ОКУПАЦІЙНИХ 1-ГО ТА 2-ГО АРМІЙСЬКИХ КОРПУСІВ РФ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ.

З 2015 року, в умовах припинення активної фази бойових дій, почалося впорядкування підрозділів т.з. «ополчєнія Новоросії» в штатну структуру за взірцем армії РФ. Цей процес мав на меті створити однорідну квазіармійську структуру для:

– наведення внутрішнього порядку, ліквідації мафіозних анархічних мілітарних структур всередині «республік»,

– забезпечення координації підрозділів між собою та формування упорядкованої оборони визначеної усталеної лінії фронту з формуванням 1, 2, 3 лінії, відповідної інфраструктури забезпечення,

– створення аналогічної кадровій армії РФ структури для фактичного їх включення до складу ЮВО РФ з усіма відповідними наслідками – уніфікація забезпечення, в тому числі кураторами на ротаційній основі, уніфікація принципів несення служби, проведення навчань тощо на основі російських військових статутів, технічних регламентів тощо.

Через нездатність подолати внутрішні протиріччя та поділити сфери впливу, т.з. «ЛНР» та «ДНР» не вдалось об’єднатися. Їх армії теж було відповідно розділено на два армійські корпуси – 1 АК (“ДНР”) та 2 АК (“ЛНР”).

Станом на літо 2015 року лінія фронту в основному стабілізувалася, бої перейшли у позиційну фазу, що дало можливість нарешті сформувати з десятків реальних і віртуальних батальйонів та груп бригади та полки 1 та 2 корпусів і, головне, укомплектувати їх технікою згідно з нормативним БЧС.

Бригади (та в окремих випадках полки) формувалися за взірцем штатного розкладу російських бригад та мали подвійне командування – з метою забезпечення підпорядкованості російській армії.

Подвійність командування забезпечується наявністю «кураторів» від РФ, які дублюють командні посади бригадного та батальйонного рівня, і, за задумом, мають реальну владу в підрозділах, на відміну від формально наявних командирів, призначених з місцевого населення. Місцеве командування при цьому активно розкручувалось в сепаратистських та російських ЗМІ для ілюстрації тези про «громадянську війну» і «місцевих, що взяли в руки зброю щоб боронити свій край», в той час як реальне оперативне управління повністю забезпечувалось приїжджими кадровими російськими військовослужбовцями.

Дублювання функцій, суттєва різниця в зарплаті, статусі, званнях, контроль за тіньовими доходами (металолом, продаж пального і матеріального забезпечення, дохід від «мертвих душ», контрабанда, наркотрафік), тимчасовість перебування радників (ротація в середньому триває 1 рік), байдужість радників до втрат ОС і до всього крім подачі прийнятної звітності нагору – все це створює фон для вкрай непростих взаємин, що не раз переходили у відкриті збройні конфлікти та непоодинокі випадки надання персональної охорони окремим радникам.

Процес опору впорядкуванню колишньої вольниці і особливо кишенькових батальйонів окремих місцевих бонз, як прямий так і прихований саботаж з боку місцевих «керівників» «ДНР» та «ЛНР», тривав до літа 2019 року. На початковій стадії він нерідко приводив до прямого протистояння, вбивств ватажків, оточення та роззброєння окремих підрозділів (від відносно бойових, на кшталт «батальйону Ольхона» до потішних казацкіх). Він же був не останнім фактором в рішенні ліквідувати О. Захарченка – після його смерті «особисті батальйони», що сховались в «міністерствах республіки» (майже кожне «міністерство» мало свою власну «гвардію)» швидко влились в «НМ ДНР». В «ЛНР», після втечі Плотницького, локальні «еліти» були значно поступливіші – і, відповідно, значно живіші за «Батю».

 

1 АК (ПЕРШИЙ АРМІЙСЬКИЙ КОРПУС)

 

З огляду на вищесказане, станом на осінь 2019 року процес реорганізації був у цілому закінчений. Список формувань наведено нижче (за кількома винятками, всі бригади що мають непарні номери відносяться до 1 АК, а парні – до 2):

1 АК (в/ч 00100):

1 ОМСБР (в/ч 08801, ППД Комсомольське);

3 ОМСБР (в/ч 08803, ППД Горлівка, включає в себе 1 БТРО, в/ч 08822);

5 ОМСБР (в/ч 08805);

100 ОМСБр (в/ч 08826, включає в себе 3 та 4 БТРО, відповідно в/ч 08815 та 08823, ППД Донецьк);

9 ОШМСПМП (окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти) (в/ч 08809, ППД Новоазовськ, включає в себе 6 БТРО);

11 ОМСП Восток (в/ч 08818, включає в себе 2 БТРО, в/ч 08814).

 

Крім вказаних «лінійних» загальновійськових підрозділів, 1 АК включає в себе:

– Окрема артилерійська бригада (ОАБр) Кальміус (в/ч 08802, ППД Снєжноє, Донецьк);

– Полк СпП внутрішніх військ (в/ч 02707);

– Два полка охорони, в/ч 08833 та «Республіканськой государственной служби охрани» в/ч 08830, та Окремий комендантський полк в/ч 08816;

– Окремий танковий батальйон Булат, або Дизель (в/ч 08810);

– Окремий штурмовий батальйон Сомалі (в/ч 08828);

– Окремий розвідувальний батальйон Ягуар, або Спарта (в/ч 08806);

– Окремий ремонтно-відновлювальний батальйон Конго (в/ч 08813);

– Окремий батальйон матеріального забезпечення (в/ч 08812);

– Окремий зенітний ракетний дивізіон (в/ч 08817);

– Окрема рота РЕБ/РЕР (в/ч 08821);

– Окрема інженерно-саперна рота (в/ч 08820).

У відкритих джерелах досить часто згадуються такі назви, як «Славянський батальйон», «Патріот», «Вітязь», «Пятнашка», «Бобри» тощо, але ці підрозділи станом на зараз або взагалі припинили існування, або втратили статус окремих, та входять на правах рот в інші підрозділи.

Загальна довжина фронту в зоні відповідальності 1 АК складає орієнтовно 195 км. Зона відповідальності 1 АК не повністю відповідає лінії розмежування в межах ТОТ Донецької області.

Це не стосується зони відповідальності 7 ОМСБр, яка оперативно підпорядкована 2 АК, хоча й має у своїй зоні відповідальності т.з. Світлодарську дугу та Дебальцево, які знаходяться у Донецькій області.

Протягом 2016-2020 рр. всі бригади та лінійні полки мають визначені райони відповідальності, ротації між бригадами у повному складі не проводяться. Окремі підрозділи, наприклад ОШБ “Сомалі”, полк СпП ВВ, ОРБ “Спарта” не мають визначеної ділянки оборони, та ситуаційно застосовуються по факту необхідності посилення окремих ділянок, або проведення ротації та відновлення підрозділів лінійних бригад, у випадку необхідності поповнення втрат, виходу на полігони, тощо.

В цілому, зони відповідальності бригад 1 АК виглядають в наступний спосіб:

 

КОРОТКО ОХАРАКТЕРИЗУЄМО НАВЕДЕНІ НА СХЕМІ ПІДРОЗДІЛИ ТА ЇХ ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

 

9 ОШМСПМП

 

9 ОШМСПМП має в назві згадування морської піхоти, але жодних засобів десантування не має, підготовка ОС з десантування не проводиться. Структура полка практично повністю відповідає решті бригад 1 АК. Штаб полка знаходиться у м. Новоазовськ (переведений у місто у 2017 році після нанесення вогневого ураження по штабу в н.п. Безимєнне).

9 полк характеризується вкрай низькою навіть за мірками 1 АК дисципліною ОС (9 полк та 7 бригада тримають сумнівної честі першість за дисциплінарними порушеннями), низьким рівнем підготовки командного складу, а також – найбільшим протягом 2015-2020 рр. рівнем втрат серед особового складу. Чисельність за списком не перевищує 50% від штатної, що призвело до включення у склад полку для підсилення 6 БТРо. Сам 6 БТРо було створено в 2019 році, про якість набраного ОС промовисто говорить той факт, що при наборі в батальйон (оголошення є в відкритих джерелах) в перелік необхідних документів не включено довідку про відсутність ВІЛ, гепатиту, довідку про психічне здоров’я.

У 2019 р. 9 полк втратив тактично важливу висоту «Дєрзкая», втративши одночасно з тим оперативний контроль над напрямком Комінтерново-Зайцево.

Втрата «Дєрзкої» є не першою поразкою полка. Починаючи від Широкінської операції, полк лише втрачав позиції (Широкіно, Лебединське, Водяне, Гнутово, Павлополь, значні території в сірій зоні), не демонструючи жодних успіхів.

Район оборони полка командування 1 АК вважає за стратегічно важливий, оскільки відсутність щільної міської забудови, особливості ландшафту та інфраструктури, низька боєздатність полка, роблять вірогідним швидкий та успішний наступ сил ООС аж до кордону України та РФ.

Сил та можливостей для проведення наступальних операцій навіть на тактичному рівні полк не має.

 

Відсутність великих населених пунктів, зручна логістика, призводять до того, що зона відповідальності полка часто використовується РФ для «обкатки» артилерійських підрозділів, зокрема – випускників артилерійських навчальних закладів РФ.

 

 

1 ОМСБр («Слав’янська»)

 

1 ОМСБр («Слав’янська») – є сусідом праворуч 9 полка. Бригада одною з перших свого часу закінчила перехід на штатну структуру РФ. Штаб знаходиться в н.п. Комсомольське.

Район оборони бригади – найбільший по фронту за всі бригади 1 АК, що обумовлюється географічними особливостями: 60% по довжині фронту займає природна водна перешкода, р. Кальміус, що ускладнює активні бойові дії. Від н.п. Чермалик до н.п. Гранітне практично відсутні піхотні позиції, що знаходяться у вогневому контакті. Система оборони 1 ОМСБр на даній ділянці побудована на системі спостережних позицій.

Разом з тим, Кальміус має низку зручних бродів, у т.ч. в р-ні н.п. Гранітне, за який у 2015 році точилися запеклі бої, що закінчилися перемогою ЗСУ. Однак, всі можливі ділянки для форсування відомі обом сторонам, що дозволяє забезпечити їх оборону маневровими групами у загрозливий період.

У цілому – бригада має середній рівень боєздатності, добре укомплектована технікою, але чисельність ОС не перевищує 55% від штатної.

Район на північ від Гранітного контролюється найбільш боєздатним підрозділом бригади – 1 МСБ (н.п. Роздольне).

 

5 ОМСБр

 

Район оборони 5 ОМСБр «Оплот» починається від н.п. Комсомольське, і закінчується на н.п. Оленівка.

В цілому, це один з найцікавіших підрозділів 1 АК, і його район оборони представляє найбільший інтерес.

В центрі району оборони знаходиться н.п. Докучаєвськ, з панівними висотами на теріконах, що дозволяє противнику контролювати лінію оборони відносно незначними силами.

5 ОМСБр є бригадою резерву 1 АК.

Одночасно, 5 ОМСБр є одним з найбільш боєздатних підрозділів 1 АК, єдиним, що здатний вести самостійні наступальні дії, бодай на тактичному рівні. Бригада має нетипову організаційно-штатну структуру, яка включає в себе аж два танкових батальйони. Фактично, за умови включення в оперативне підпорядкування бригади батальйону «Дізєль», 5 ОМСБр перетворюється на типову танкову бригаду, в якій мотострілецькі батальйони отримують функції прикриття танкових підрозділів.

Бригада за потреби може бути у повному складі виведена з лінії розмежування, із заміною її підрозділів на передовій на такі підрозділи, як “Сомалі”, “Спарта”, полк ВВ тощо, без створення небезпеки ділянці оборони.

За рівнем дисципліни, укомплектованості – це також один з найкращих підрозділів 1 АК.

Одночасно, Докучаєвський напрямок є одним з найнебезпечніших для сил ООС, оскільки відкриває прямий шлях на н.п. Волноваха, з можливістю швидкого перерізання стратегічно-важливої траси Донецьк-Маріуполь, та єдиної залізничної гілки на Маріуполь.

 

 

100 ОМСБр

 

100 ОМСБр «Купол» займає район оборони від н.п. Оленівка до ДонАп, відповідно, прикриваючи Донецьк.

Майже вся лінія оборони бригади спирається на міську забудову та панівні висоти у вигляді териконів. Виняток складає лише ділянка від Оленівки до Олександрівки, але цю ділянку обороняє БТРо, що включений до складу бригади.

Бригада укомплектована переважно за рахунок жителів Донецька, що забезпечує прийнятний рівень морально-психологічного стану. Укомплектованість бригади також вища за середню.

 

Однак, на наступальні дії бригада не здатна, через критичну важливість утримання позицій в обороні, на випадок контрнаступу.

 

 

11 ОМСп

 

11 ОМСп «Восток» займає район оборони від ДонАп до н.п. Пантелеймонівка. Смуга оборони полка спирається на Ясинуватську агломерацію. Станом на 2020 р. напрямок є другорядним, ведуться позиційні бої. На самостійні наступальні дії полк не здатний.

 

3 ОМСБр

 

3 ОМСБр «Беркут» займає критично важливий район оборони, від Пантелеймонівки до н.п. Байрак, фактично, забезпечуючи оборону Горлівки з західного та північного напрямку. Як і у випадку 100 ОМБр, оборона противника спирається на міську забудову, за винятком р-на Пантелеймонівки, який обороняє БТРо. Також, в зоні відповідальності 3 ОМСБр знаходиться Єнакієво, але, в тиловій зоні бригади.

Бригада є класичною по організаційно-штатній структурі, включає в себе три мотопіхотні батальйони та БТРо, має танковий батальйон, ГАДн, ГСАДн, РЕАДн, тощо. Комплектація особовим складом не перевищує 60%, при тому що технікою бригада укомплектована на 90-100%.

Періодично, ротація батальйонів бригади забезпечується тимчасовим заведенням на передові позиції підрозділів ВВ та «Сомалі».

На самостійні наступальні дії бригада не здатна.

На схід від н.п. Байраки продовжується територія, контрольована «ДНР», зокрема це н.п. Вуглегірськ та Дебальцево, але це вже територія, за яку несе відповідальність 2 АК, якому придана в оперативне підпорядкування 7 ОМСБр (буде розглянута пізніше).

Розвідувально-аналітичну довідку підготував Роман Гріньов спеціально для читачів сайту InformNapalm.