Шість років війни на Сході України стали серйозним випробуванням для держави та суспільства не тільки в плані зміцнення боєздатності українського війська, його оснащення новітньою технікою, озброєнням та всім необхідним для успішного ведення бойових дій тощо. Але і випробуванням на здатність забезпечити адаптацію до мирного життя тих, хто на передовій боронить цілісність країни. Не секрет, що ветерани неоголошеної війни, повертаючись до рідних домівок, стикаються з безліччю проблем. І, хоча, держава гарантує їм серйозні соціальні преференції, чимало зі вчорашніх воїнів потребують й іншого – звичайної людської уваги та допомоги у справах, які їхнім цивільним співвітчизникам здаються другорядними. На допомогу ветеранам в таких випадках приходять громадські об’єднання, волонтери яких докладають багато зусиль для безболісної адаптації до мирного життя фронтовиків. Свої зусилля з громадськістю в об’єднало і Міністерство у справах ветеранів України, де розробили програму підтримки колишніх фронтовиків, якою рекомендовано створити в регіонах так звані «ветеранські простори».
Їхнім головним завданням є надання практичної та методичної допомоги органам місцевої влади та громадським об’єднанням з питань ефективних засобів реабілітації та психосоціальної адаптації ветеранів війни, членів їхніх сімей тощо. Одними з перших в країні положення про ветеранський простір успішно реалізували на Житомирщині. 2018 року на базі Житомирського обласного центру вертебрології та реабілітації ветеранам почали надавати допомогу з питань соціальної адаптації, фахові консультації інших фронтовиків, котрі вже знайшли своє місце у цивільному житті тощо. Нині двері житомирського Дому ветеранів завжди відчинені, як для учасників АТО та ООС, так й бійців-добровольців і членів родин загиблих захисників Вітчизни.
Координаторка ветеранського простору Житомирщини, керівниця ГС «Дім ветерана» Юлія Толмачова, відома особистість в регіоні. І не тільки своєю активною життєвою позицією, постійною готовністю розв’язувати проблеми ветеранів, вмілою спів працею з органами місцевого самоврядування тощо. Ії невтомну подвижницьку діяльність достойно оцінено гідними нагородами. Зокрема, орденами княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів, відзнаками Президента України «За участь в антитерористичній операції»,Міністерства оборони та Генштабу ЗС України.
На прохання інформаційно-аналітичного порталу «НОВА» новини ветеранів» пані Юлія розповіла про становлення ветеранського простору Житомирщини, повсякденну його діяльність, плани на майбутнє тощо.
– Юлія, ветеранський простір, як складова підтримки ветеранів існує ще далеко не у всіх регіонах України. І, слід визнати, не всі, навіть самі фронтовики та їхні рідні, обізнані з їхнім завданням. Житомирщина першою почала торувати шлях до реалізації цього проекту…
– Справді це так. Ми першими перейнялися створенням ветеранського простору, бо побачили в цій ідеї перспективу, адже 237 учасників бойових дій із Житомирщини загинули у війні на Сході України. Сьогодні «Дім ветерана» підтримує їхні сім’ї, допомагає переживати втрату, яку неможливо забути. Матері, батьки, дружини, або навіть діти завжди можуть звернутися до наших психологів, взяти участь у групах підтримки та заходах, які дозволяють відволіктися від болю, що ятрить їхні души.
Нині «Дім ветерана» – це вже не лише мрія, а реальність. Це результат роботи за покликом душі як самих ветеранів і волонтерів, так і не байдужих до доль людей, котрих обпалила війна. Ми створили простір, куди може звернутись кожен фронтовик, боєць, родичі загиблих воїнів… Це їхній простір, де кожен може почути не тільки добре слово, а й отримати професійну психологічну підтримку. Ми прагнемо вирішити проблеми, надаючи і кваліфіковану юридичну допомогу. Ми працюємо, розвиваємось, радіємо і щиро вдячні за можливість підтримати тих, хто боронив Україну…
– Вплив ветеранського простору житомиряни розповсюдили і поза межі свого регіону…
– Так, ми допомагаємо не тільки військовим. Але і багатодітним сім’ям, які проживають, а, скоріш виживають, біля лінії фронту. Приміром, вже п’ятий рік поспіль ми опікуємося жителями селища Зайцеве (Жованка), де наразі мешкають 87 сімей. Шкода, але чимало людей не розуміють значення цієї допомоги… А от голова тамтешньої адміністрації Володимир Весьолкін – сам атошник із Горлівки, підтвердить, що населення в тому селищі підтримує Україну. По можливості його жителі допомагають нашим солдатам, а наші бійці – їм. У селищі майже кожен другий будинок зруйновано. Люди живуть під обстрілами, але вірять у те, що наша перемога прийде і настане довгоочікуваний мир.
Ми не залишили повз увагу і так, би мовити, «важку» категорію неповнолітніх, яких називають дітьми вулиці. З ними ми познайомилися в інтернаті під Горлівкою. На День Святого Миколая ми привезли їм куртки, солодощі, новий одяг для дівчат, невеликі подарунки тощо. Деякі дівчатка казали, що ніколи в житті ще не отримували подарунків…
– Чи підтримуєте ви контакти з волонтерами з інших регіонів України, які так само опікуються родинами загиблих в зоні бойових дій?
– Обов’язково! Приміром, ми запрошували в гості матерів загиблих учасників бойових дій із Київщини. Провели для них екскурсію Житомиром, запросили до Дому ветерана. Говорили про роботу, необхідність уваги до таких сімей, про проблеми, плани на майбутнє… У теплій невимушеній обстановці ми спілкувалися з гостями, ділились спогадами про найдорожчих для них людей, які пішли з життя захищаючи Батьківщину. Вони розповідали і про байдужість оточуючих, яка обпікає їхні серця. Зокрема, цинізм водіїв маршруток, байдужих людей, які живуть із своїми сім’ями на мирній території, не були на війні, бо за них воювали і загинули інші. Матері найбільше потребують, аби пам’ятали про загиблих синів та їхні сім’ї не лише під час урочистостей, а й у щоденному житті…
Своєю думкою щодо ветеранського простору з редакцією поділилася і тележурналістка Євгенія Подобна, яка понад рік працювала військовим кореспондентом в зоні бойових дій на Сході України. 2020 року вона стала лауреатом Національної премії імені Т.Г.Шевченка в області літератури за книгу «Дівчата зрізають коси», в якій розповіла про долі жінок, які брали учать у бойових діях на Донбасі.
«Я уважно спостерігаю за становленням ветеранського простору в Україні. І бачу, що цей проект користується популярністю, як у ветеранів – колишніх військових, так і в тих, хто і нині служить в армії. Ветеранський простір вдало поєднав багато різних аспектів. Там працюють юристи, які можуть допомогти ветеранам вирішити їхні питання – захистити їхні права, розповісти про преференції ветеранам, про які ті навіть і не знали – санаторне обслуговування, питання виплати зарплат, працевлаштування тощо…
Активно працюють і психологи. Цікаво, що ветеранські простори корисні не лише фронтовикам, але й іншим представникам суспільства, які дуже часто приходять до цих хабів, – зазначає Є. Подобна. – Вони об’єднують не тільки військових, але й цивільних. Перетворюються на такі собі майданчики, де спілкуються представники різних прошарків нашого суспільства. А не лише учасники бойових дій…».
Журналістка зазначає, що у ветеранських просторах психологи працюють не тільки з ветеранами, але й з їхніми дружинами, дітьми. Особливо це актуально для тих, чиї чоловіки служать в зоні бойових дій і рідні постійно переживають за них. В цих хабах, як тепер називають Дома ветеранів, надають психологічну і емоційну допомогу і родинам військових. У тому числі, й тим, чиї рідні вважаються зниклими без вісти, або перебувають у полоні тощо. Потребують реабілітації і ветерани, більшість з яких 2-3 роки перебували на передовій і після повернення до мирного життя зіткнулися з багатьма проблем, бо не адаптовані до реалій, в яких живуть їхні рідні і близькі. Усім цим, та багато іншим і займаються волонтери у центрах ветеранського простору.
«Переконана, що проект з ветеранським простором не лише вже довів свою життєздатність, але й має непогані перспективи. Адже навіть після закінчення війни, залишаться люди, котрі ще довго потребуватимуть підтримки суспільства, адаптації до цивільного життя. І, на відміну від інших численних об’єднань учасників АТО і ООС, які допомагають ветеранам у вирішенні земельних питань, отриманні житла, роботи тощо, активісти ветеранського простору надають переважно моральну та товариську підтримку. Що дуже важливо для ветеранів…», – резюмує Є. Подобна.
На фото:
– активісти житомирського Дому ветеранів надали допомогу лікарні
– Юлія Толмачова
– Євгенія Подобна.
Олександр Брусенський