В своєму матеріалі про любов до Війни, я наголосив на тій очевидній обставині, що війни виграють не ті народи, які мають розвиненішу економіку чи комфортніші умови для проживання своїх громадян, а ті хто більше хоче та любить воювати. Зрозуміло, що при рівних бажаннях будуть грати роль і такі другорядні чинники як рівень ВВП, але безсумнівно, що саме спраглість за війною визначатиме майбутніх переможців.

Історичні приклади чомусь дуже нервують свідків «ХХІ ст.», «світ змінився» та «ніколи знову». Тому поговоримо про футурологію. Здається на сьогодні економічна та технологічна перевага Заходу не викликає жодних сумнівів. Спроби Китаю, якось стати врівень з Цивілізацією не призведуть ні до чого. Китай глибоко вторинний у технологічному плані, й може хіба що банально красти новинки. Його економіка безнадійно залежна від Заходу, що хитається від не надто агресивних дій Трампа. Створювати концтабірну державу зі спостереженням за всім і вся, влаштовувати геноцид в непокірних провінціях Китай звісно може, але конкурувати навіть з пацифістичним Заходом Підземельна нездатна. Китайці за своїм світосприйняттям радше охоронці та мешканці концтабору ніж воїни. Направду, вояки з них безталанні. Ця «велика» «цивілізація» більшу частину своєї історії провела під тотальним пануванням чужих народів, що чисельно поступалися ханцям не раз в сотні разів. І які власне і завоювали для сучасного Китаю більшість тих регіонів, які одягнені в паперове лахміття китайські батраки поступово заселили своєю біомасою.

Тому Китай буде по-за грою. Натомість на планеті є безліч народів, які воювати хочуть, хоч у більшості своїй і не вміють. Але то дрібниці. Скоро ми побачимо в дії цих гравців. Тут будуть і знайомі нам персонажі, типу пустельних любителів ішаків або рязанських ванєк. Але будуть і такі про які навіть не здогадується вашингтонський обком. Західні «інтелектуали» в догонку напишуть тонни макулатури про «чорних лебедів». Ті, що «з’явилися зненацька і жодним чином не могли бути передбачені».

Вже зараз намалюю їм цих «чорних лебедів», щоб потім не говорили, що такі речі передбачити «неможливо». Не надто розумні, прямо скажемо, шанувальники пророка вже кілька десятиліть пробують на міцність мури Заходу. Боїнги в нью-йоркських вежах, вантажівки на тротуарах і набережних, «ображені» віруючі в гостях у редакціях жартівників, традиційні шахерезади-смертники і т. ін. Методом тику бородаті дядьки шукають вразливі місця та ефективні методи завдання шкоди. На Заході все це звичайно викликає короткотривалі припадки пацифізму з «не треба узагальнювати», «ці люди з ісламом не мають нічого спільного» та й потому. Але насправді прокусити шкіру західного слона ці комахи нездатні. Але настійливо шукають. І рано чи пізно знайдуть, в силу просто того, що «хто шукає, той завжди знаходить».

З цього ж числа – наші старі добрі сусіди, які мають ще більший простір для «пошуків». Нав’язла в зубах «гібридна» війна це і є такий цілий комплекс спроб якомога больніше вкусити Захід. Чи то через ЗМІ, чи то кібератаками, чи то «зеленими чоловічиками». Додайти сюди різноманітні сектанські групи від різноманітних екоактивістів до мафіозних структур в країнах Заходу. Кожен з них пробує на зуб Цивілізацію та прагне помародерствувати на її руїнах. Хтось з них неодмінно знайде простий, дешевий і головне ефективний спосіб завдати Заходу смертельного удару. Або просто так складуться обставини, щоб доконати Цивілізацію в стані чергової кризи чи хвилі пацифізму вистачить і старих перевірених методів. Колись іслам скористався саме з такого вікна можливостей – тотального взаємовиснаження двох світових держав – Візантії та Ірану.

Але не буду про історію, бо бережу нерви сучукрінтелігенції. Краще задамося питанням, що буде по тому як Римська імперія ХХІ ст. «несподівано» для її гуманних, пацифіських та інфантильних обивателів впаде. Її незчисленні скарби та «витончено-інтелегентних» рабів ділитимуть не дуже виховані, не дуже розумні, та й не дуже вправні у війні напівтварини, які на відміну від своїх «цивілізованих» візаві не демобілізували себе самозаколихуванням, що війна це «не модно».
Відбитися від навали цієї біомаси та створити Новий чудовий світ випаде тим народам Заходу, які не втратять на час прильоту «чорного лебідя» смаку до Війни. Провидіння дарувало Україні шанс підготуватися до майбутніх випробувань. Благословенна війна за Донбас, яку варто полюбити.

Автор; Олег Однороженко.
Please follow and like us:

Відео

💙💛 Мрії про Україну – 2019
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами