Армія РФ нарощує використання безпілотних апаратів у військових конфліктах

За останні роки в ході військових операцій на сході України і воєн на Близькому Сході безперервно удосконалювалася модель організації російських безпілотних підрозділів, оновлювалися методи ведення бою, розширювалися практичні бойові здатності безпілотних літальних апаратів. У результаті вони стали новою силою перехоплення ініціативи на полях битв.

Те, що російське командування почало приділяти багато уваги використанню безпілотників, помітили не лише українські військові. Зокрема, великий матеріал на цю тему опублікувало нещодавно китайське профільне видання «Чжунго цзюньван». Пропонуємо ознайомитися з деякими висновками авторів матеріалу.

Вони нагадують, що нещодавно «російські війська, розквартировані в Сирії, повідомили про успішнеий зрив повітряного удару із застосуванням БПЛА», особливо відзначаючи, що крім традиційно задіяних сил ППО і розвідки, російська сторона вперше застосувала підрозділ безпілотників.

«Відсутність повітряних дронів-розвідників під час конфлікту між Росією і Грузією в 2008 році змусило росіян зрозуміти всю важливість безпілотників, – пише видання, зазначаючи, що в 2012 році, коли міністром оборони став Сергій Шойгу, було прийнято рішення про створення БПЛА та інших нових видів озброєння та військової техніки.

Щоб прискорити процес, Росія закупила ізраїльські дрони Searcher, на базі яких були розроблені безпілотники серії «Форпост». Після цього були створені і прийняті на озброєння 10 типів БПЛА, включаючи «Орлан», «Елерон» і «Тахіон».

 

«В ході конфлікту на сході України російські безпілотники зіграли важливу роль в забезпеченні розвідки, зв’язку і наведенні вогню, після цього їх почали стрімко розвивати. До 2012 року в країні не було і 200 безпілотних літальних апаратів, а до 2018 року в розпорядженні російської армії перебувало вже понад 2 тисячі БПЛА і близько 40 підрозділів, що займаються БПЛА », – йдеться в статті.

У даний час в складі кожної дивізії і бригади сухопутних військ Росії є рота управління БПЛА, а в кожній ескадрі ВМФ і авіаційної дивізії ВКС – група БПЛА. У дивізіях і бригадах ВДВ і РВСН також створені роти або взводи управління БПЛА. Подібні підрозділи стали важливою частиною Збройних сил РФ, вони включаються в бойову систему армії в ході військових операцій за кордоном і навчань на території своєї країни. Крім того, БПЛА стали головним засобом отримання тактичних розвідувальних даних російською армією.

«У ГРУ таке забезпечення розвідувальними даними за допомогою безпілотників назвали онлайн-розвідкою. Вона безсумнівно, підвищила ефективність рішень і управлінських дій командного складу », – зазначають автори публікації.

Крім усього іншого, в Сирії російська армія вперше випробувала електронно-мережеві властивості безпілотників в умовах реальних бойових дій. Три БПЛА піднялися в повітря: один з них здійснював розвідку театру військових дій за допомогою переносного розвідувального модуля; другий був оснащений комплексом РЕБ «Леєр-3» і виконував роль базової радіостанції, перехоплював і блокував інформацію, передану противником, а також відповідав за своєчасну передачу повідомлень з мобільних телефонів і відеороликів для ведення психологічної війни; третій відповідав за забезпечення зв’язку в повітрі і передавав кодовану інформацію в командний пункт. Група безпілотників також сповіщала про наближення ворожих БПЛА і придушувала їх сигнали.

«Сьогодні можна побачити, що російська армія прискореними темпами рухається в бік збільшення габаритів, інтелектуалізації та кластеризації безпілотників», – резюмує «Чжунго цзюньван».

Про те, Росія нарощує свої бойові можливості через використання БПЛА повідомляють і інші джерела. Так, минулого року у турецькій провінції Кіліс поруч із Сирією, турецькі F-16 збили безпілотний апарат.

 

Військовим при цьому не вдалося встановити державну приналежність і тип безпілотника. Однак фото збитого дрона-порушника були опубліковані на сайті. Як стверджують волонтери з групи InformNapalm, з високою ймовірністю дрон був виробництва Російської Федерації.

Збитий апарат мав бортовий номер, аналогічний до номера іншого безпілотника, збитого взимку 2017 року українськими військовими на сході України. Загалом відомо як мінімум про три випадки, коли над Донбасом були збиті такі ж дрони: 28 травня 2014 року над Донецьком; в травні 2014 року в Ізюмському районі Харківської області; в лютому 2015 року біля Дебальцевого.

 

Такий же тип БПЛА був знайдений в Литві в 2016 році. Як припускають тамтешні військові, армія РФ ймовірно, запустила його з території Білорусі. Доповідь Департаменту держбезпеки і військової розвідки Литви була наступною:

“Без сумніву, виробник і експлуататор цього БПЛА – Росія. Географія втрат літальних апаратів відповідає географії російських військових інтересів. Також на приналежність до ВС РФ вказують система супутникової навігації та єдиний тип бортовий нумерації”.

 

Українське військове командування, на жаль, не має такого ентузіазму у питанні застосування безпілотних апаратів. Підрозділи ЗСУ, які використовують БПЛА, здебільшого мають необхідне устаткування та навчених спеціалістів лише завдяки ентузіазму волонтерів та окремих бійців. Зокрема, придбані ще за каденції попереднього президента бойові турецькі БПЛА «Байрактар» досі українською армією не застосовувалися, хоча ці апарати мають великий потенціал, а військові-оператори пройшли необхідне навчання в Туреччині.  

При цьому виробництво та проектування безпілотних апаратів в Україні успішно налагоджене, багато зразків навіть постачаються на експорт. Щоправда, мова іде виключно про розвідувальні, а не бойові дрони. Втім, зараз уже проходить тестування дрон-камікадзе вітчизняного виробництва «Пілум». Ось що розповідає про цю модель волонтер Юрій Касьянов:

“Апарат відрізняється від інших камікадзе тим що він бає більшу бойову частину. Зазвичай у таких апаратах бойова частина це півкілограма ваги, дальність використання – від 6 до 10 кілометрів, дуже невелика. Ми поставили завдання вражати противника на дальності до 100 кілометрів і з бойовою вагою близько 2-6 кілограмів”.

Про те, що ударні безпілотники українській армії давно конче потрібні, наші військові говорити не цураються. При цьому пояснюють, що виживати доводиться і з тим, що дають волонтери. Часто це недорогі моделі квадрокоптерів, які доступні усім охочим на сайтах електротехніки. Арміїці навчилися кріпити до них ВОГи – щоправда, максимум, по 2 штуки – і скидати їх на вороді окопи та укриття. Ефективність такого апарату невелика, однак, це краще ніж нічого – розповідає боєць Операції обєднаних сил Віталій, службовець одного з підроділів, який несе службу поблизу Авдіївки:

“Якби у нас були нормальні дрони, мені б не доводилося днями працювати тут з кулемета… Я би сидів десь далеко з кавою і в екран би бачив, як сепари помирають. Я вважаю, що якби ми їх нормально використовували (БПЛА – ред.), то ми б не тут зараз оборону тримали, а тримали б їх біля кордону з Росією”.

Підтверджує ці слова і командир 58-ої окремої бригади ЗСУ Дмитро Кащенко. Каже: особливо складно усвідомлювати, що ті ж турки регулярно знищують бойовими дронами російську техніку в Сирії:

“Я дивився ці відео (відео знищення російської техніки безпілотниками у Сирії – ред.) з відкритим ротом. Отак сиджу і кажу, ну ні фіга собі… коли летить рій дронів, коли їх там десятки, чи 100, чи 200 – ну що ти проти них зробиш?? І я вважаю, що навіть примітивна така техніка, якою і ми користуємось, вона все одно може змінити хід війни. Для початку можна було б ввести в бригади хоча б роти з безпілотниками, подивитися як вони себе проявлять, а потім, можливо, створювати цілі батальйони”.

 

Та чи дослухається до професійних військових їхнє кабінетне керівництво – питання риторичне. Швидше за усе, цього не станеться, допоки претензії про ігнорування цієї проблеми не лунатимуть все гучніше, а напрацювання України у царині створення своїх БПЛА ігнорувати буде уже неможливо. Можливо, це станеться після завершення випробувань нового ударного українського апарата – «Сокіл-200» від КБ «Луч». Макет апарату планують представити на міжнародній виставці «Зброя та безпека – 2020». Однак заявлені характеристики дійсно вражають. Його корисне навантаження складає 200-250 кілограмів, фактично це вага чотирьох протитанкових ракет типу «Бар’єр» того ж «Лучa». Зa словами розробників, 85% усіх комплектуючих для «Сокола» уже напрацьовані – це і оптикоелектронна система наведення, і система підвіски озброєння, системи контролю польоту та живлення двигуна. Деякі зі складових успішно використані при розробці ракетного комплексу «Нептун», який вже успішно пройшов випробування.  

 

Чи стане розробка цього БПЛА поворотним моментом, після якого військове командування нарешті усвідомить усю важливість цієї технології і неминучість подібних змін на війні – невідомо. Однак, поки цього не відбувається, ворог опановує нове озброєння на повну, а Україна, на жаль, щодня ризикує сотнями життів своїх найкращих громадян замість того, аби хоча б частину їхньої роботи виконувала техніка.

 

Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС