Штош. Оксану Василівну Коляду, людину яка запросила мене в команду Мінветеранів і яку на цю посаду підтримувала сама ветеранська спільнота, звільнили.
Всі її заступники по черзі викликались в Офіс Президента України, де з ними проводились бесіди. Сутність їх була проста – пропозиція перепризначення до нового Міністра та збереження команди.
На мою думку, це свідчить про одне – нашу ефективність. Особливо в умовах хронічного реформування міністерства, системного тиску з боку українофобних елементів і загального антивійськового фону медіапростору.
Але також це свідчить про те, що і так всім відомо. Що звільнення Оксани Коляди мотивоване політичними (або кимись ще) міркуваннями, а не показниками ефективності. Це – несправедливість.
Звісно, до сльоз прикро через запущені проекти і напрацювання. І до цього апелюють – ну Колумбет, ну треба ж пересилювати себе заради загальної справи, заради всього що вже зроблено і буде зроблено далі. Треба змиритись і працювати далі, а ми тут будемо грати людськими долями. Позиція Оксани Василівни була наступна – маєте погоджуватись на будь-який формат.
Вибачте, донедавна друже командир, але змушений не підкоритись. Толерування подібної кадрової політики – це ганьба. А той, хто обирає ганьбу замість війни, отримує і ганьбу, і війну.
Я прийняв рішення з гідністю та вдячністю відхилити цю пропозицію.
Ніяких гучних заяв, блокувань роботи і інших звичних для українського політикуму речей не буде. Я продовжую працювати і чекаю свого наступника з нової команди для передачі справ і щирого побажання успіхів. Тоді ж підготую повний звіт спільноті про пророблену роботу.
Все це узгоджено з Рухом Ветеранів України. Діючі інструменти громадського контролю достатні для забезпечення подальшого руху Мінветеранів.
Дякую команді, яка працювала зі мною. Друзі, для мене було честю стояти з вами в одному строю. Але як я вивчив вас, ви, мабуть, вивчили мене. І тому знаєте, чому вчинити інакше я просто не можу.
Найбільше жалкую про одне. Нам так і не вдалось пояснити вищому керівництву держави, що особиста вірність не може слугувати показником компетентності, і мати розбіжності в поглядах на деякі речі – це нормально, адже саме це створює баланс в прийнятті рішень.
“Від посад не відмовляються” (с) Бен Франклін.
“Hold my beer” (с) Антон Колумбет.
Служу українському народові. Але служу, а не прислужуюсь.
Читайте також:
Останні записи
У ветеранському центрі провели фінансову гру «Життєвий капітал»
У Центрі підтримки ветеранів та родин Героїв відбулася фінансово-освітня гра «Життєвий капітал», яка об’єднала учасників навколо теми фінансової грамотності та…
«Спілка ветеранів СОУ» вимагає прозорості у виборах представника до Ради ветеранів України
Громадська організація «Спілка ветеранів Сил оборони України» офіційно звернулася до начальника Харківська обласна військова адміністрація Олега Синєгубова щодо надання детальної…
Мінветеранів запускає проєкт підтримки ветеранів із залежністю
Уряд ухвалив постанову про старт пілотного проєкту з надання медико-психологічних послуг ветеранам і ветеранкам, які мають розлади внаслідок вживання психоактивних…
Зараз читають:
Зміна камуфляжу на грим і театральні костюми
Війна не обирає професій, але вона докорінно змінює світосприйняття тих,…
Ветерани можуть пройти HSE-навчання у Вінниці для роботи у сфері відбудови України
Ветеранам і ветеранкам пропонують 18-тижневе навчання за напрямом охорони здоров’я,…
У ветеранському центрі провели фінансову гру «Життєвий капітал»
У Центрі підтримки ветеранів та родин Героїв відбулася фінансово-освітня гра…