Американські аналітики застерігають Зеленського від «пасток» Путіна.

Україна наразі перебуває у невигідній позиції щодо початку перегорів з Росією. Український президент має підготувати народ як до успіху, так і до можливого провалу переговорного процесу. Водночас українські лідери мають можливість убезпечити країну від більш тривожних сценаріїв. Так вважають американські експерти, які взяли участь в обговоренні теми в рамках проекту «Погляд з Вашингтона».

«Мир – хороша мета, але ставить Україну в невигідне становище»

Україна погодилася на певні кроки як передумову зустрічі в «Нормандському форматі», включно із запровадженням «формули Штайнмаєра» та розведенням військ на певних ділянках. У той же час Росія не пішла на жодні поступки, говорить керівниця групи аналітиків із вивчення Росії Інституту дослідження війни Наталія Бугайова.

«Хоча прагнення до миру – це дуже хороша мета, але нинішній підхід, принаймні на даний момент, ставить Україну в невигідне становище», – застерігає аналітик.

Бугайова вказує на ознаки посилення Росією контролю над своїми маріонетковими режимами, включаючи кроки з інтеграції залізниць, заходи спрямовані на інтеграцію банківської системи з Росією, демонстрацію сили під час військових навчань на українському кордоні.

«Незважаючи на всі поступки та кроки до миру з боку Зеленського, не було поступок з боку Росії. Навпаки, тиск зростає. І я думаю, що Росія насправді у своїй інформаційній кампанії використовує та поширює точку зору про те, що Україні потрібні негайні результати у досягненні миру в середині країни, а також те, що Європа та США махнули рукою на Зеленського та Україну», – звертають увагу аналітики.

Одна з найбільших ризиків, говорить Бугайова, є згода на впровадження «формули Штайнмаєра», оскільки вона не містить механізму забезпечення проведення виборів на Донбасі під українським контролем.

«Якщо вибори відбудуться під впливом Росії – прямим військовим тиском, чи в умовах абсолютного інформаційного контролю, який Росія має на цих територіях – це означитиме легітимізацію їхніх ставлеників та певного втручання. Якщо російські ставленики будуть легітимізовані, шляху назад не буде. Це незворотній процес, який може відкрити для Росії в довгостроковій перспективі можливість поновити контроль над прийняттям рішень в Україні», – наголошує Бугайова.

Треба посилити санкції за блокування переговорів.

Несприятливою для прогресу мирного врегулювання є ситуація у Вашингтоні. Адже, чимало тих, хто за своїми обов’язками мали б провадити політику США щодо України, зараз залучені до розслідування щодо процедури імпічменту, що робить їх менш ефективними, говорить Марк Сімаковські, старший дослідник Атлантичної ради, у минулому – високопосадовець Пентагону.

«Їм буде важко провадити політику, бути впевненими у підтримці Білого дому, коли на когось із них дивляться скептично, тому що вони виконали свій обов’язок і мають відповідати на запитання на Капітолійському пагорбі. На жаль, я думаю, багато чиновників намагаються триматися осторонь від політики щодо України, оскільки це може зруйнувати їхню кар’єру», – вважає аналітик.

Марк Сімаковські вказує, що Москва, яка не перебуває під жодним тиском, намагається скористатися із політизації питання України в США, а також використати на свою користь ситуацію в ЄС, звідки надходять сигнали про готовність відновити ділові відносини з Росією.

Також Росія використовуєте, що інші виклики для світової політики, такі як наприклад «Брекзит», відтягнули увагу від агресії Росії проти України.

«Коли ви сідаєте за стіл переговорів із Москвою, сидите навпроти Володимира Путіна, потрібна впевненість у тому, що ваші партнери максимально близькі до вас і залишатимуться з вами до кінця переговорів. В ідеалі Росія мала б заплатити за невдалі переговори з Україною посиленням санкцій. Якщо вона не йтиме на зустріч українцям, не робитиме поступок, то переговорники у Мінському та Нормандському форматах мали б продемонструвати Москві ризики, пов’язані з дотриманням такої лінії. Однак, це важко уявити», – говорить Сімаковські.

За його словами, на Зеленського тиснуть з трьох боків. Всередині країни від нього вимагають за дуже короткий час продемонструвати прогрес, чи хоча би прагнення досягти миру на сході. Також Росія, яка окупувала Крим і контролює Донецьк і Луганськ, нарощує тиск. І ще на Зленського тисне побоювання щодо подальшого зменшення підтримки союзників.

Обрану Києвом стратегію Сімаковські вважає ризикованою також тому, тому, що навіть успіх у переговорах може обернутися погіршенням ситуації.

«Якщо Росія вважатиме, що програє, вона може розпалити ситуацію і ще більше її ускладнити для Зеленського», – застерігає аналітик.

У тої же час, припускає він, не виключено, що Зеленський просуває переговори, щоб заспокоїти своїх прихильників, продемонструвати намагання виконати обіцянки.

Залишити все як є Зеленський теж не може. Він мусить діяти.

Моллі Мак`ю, керівниця фірми стратегічного консультування Fianna Strategies, погоджується, що у поточній ситуації вибори можуть стати пасткою, бо дозволять Росії легітимізувати те, що вони досягнули військовим шляхом. Однак бездіяльність Києва теж несе певні ризики.

«Конфлікт на сході заважає Україні ефективно інтегруватися до західних інституцій. Це важіль, яким Росія може користуватись із внутрішньополітичною метою. Залишити все як є також може означати погіршення ситуації в Україні, бо у такому середовищі важко розвивати демократію, розбудовувати більш прозору економіку, долати корупцію та зменшувати інфільтрацію з боку Росії».

За словами Зеленського, вибори можуть бути проведені лише коли на території України не буде іноземних військ, Україна відновить контроль над кордоном, а всі полонені повернуться додому.

«Навіть якщо вони усунуть свою військову присутність, залишатимуться їхні політичні ставленики, – вказує Мак’ю. – Немає жодних ознак того, що Росія готова відмовитись від політичного, соціального чи військового впливу на ці території».

Україні треба бути готовою до тривалого конфлікту на сході країни, вважає Мак`ю, навіть якщо це вимагатиме значних бюджетних витрат.

«Конфлікт на сході не дешевий. Україна – у стані війни. І це не її вибір. Це реальність, в якій вона живе. Я думаю, що потрібно краще пристосуватися до існування у тих умовах, які є. Я не думаю, що конфлікт зникне повністю. Їм потрібно виділяти на це гроші», – наполягає експерт. .

Експерти також застерігають від озвученого міністром закордонних справ Вадимом Пристайком «плану Б» розгортання міжнародних сил з підтримки миру.

«Росіяни вміють використовувати миротворців на свою користь. Українці мають вирішувати, як на сході забезпечується порядок та урядування. Введення миротворчих сил може перетворитись на пастку, якщо не буде належної організації, а це зробити дуже важко», – вважає Мак`ю.

«Ми бачили, як президент Білорусі Лукашенко запропонував Україні ввести миротворчі сили. Росія повертає собі вплив на білоруські збройні сили, а одним із характерних елементів російської гібридної тактики є намагання використовувати квазімиротворчі сили в Україні», – каже Бугайова.

Що ж робити Зеленському?

Американські аналітики вважають, що команді Зеленського необхідно зробити наступні кроки, щоб не потрапити у пастки, які розставляє Володимир Путін:

чітко формулювати мету і ясно доносити її українському суспільству та закордонним партнерам;

продемострувавши прагнення до миру, Україні треба зачекати відповідних кроків і від Росії;

усіма силами уникати зростання напруження і розколу всередині України;

співпрацювати із громадянським суспільством і опиратися на нього, адже це російський сценарій називати активних людей радикалами;

уникати російського сценарію «розгортання миротворчих сил», якщо уникнути не вдасться – не іти на нього;

усіма силами підтримувати, заохочувати і розширювати міжнародну підтримку України;

зміцнювати власні збройні сили і співпрацювати із НАТО;

уникати навіть можливих натяків на втручання у внутрішні справи США, натомість розвивати конструктивні зв’язки і з республіканцями, і з демократами;

«Зеленський може заповнити цей простір позитивними державницькими проханнями щодо України, які не розглядаються як політичні, не розглядаються як спрямовані на внутрішні розбіжності, але які свідчать про економічне зростання, суверенітет, тощо. Настав час це зробити», – наголошує Марк Сімаковські.