12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі затонув російський атомний підводний човен «Курск» з усіма 118-ма членами екіпажу.
Спущений на воду у 1994 році атомний підводний човен «Курск» входив до складу Північного флоту ВМФ Росії, у 1999 році здійснив автономний похід у Середземне море, де брав участь у стеженні за 6-им флотом США під час бойових дій НАТО проти Югославії і куди мав повернутись у складі спеціальної групи воєнних кораблів Росії.
10 серпня 2000 року «Курск» вийшов у море в рамках навчань недалеко від Кольського півострова, несучи 24 крилаті ракети та 24 торпеди. Вранці 12 серпня він здійснив умовний пуск ракети і о 9-40 почав підготовку до пострілу двома холостими торпедами по атомному крейсеру «Пьотр Вєлікій», які мали відбутись з 11-40 до 13-40 за місцевим часом. Об 11-28 на крейсері, а як згодом вияснилось і на двох американських підводних човнах, що в цей час перебували у Баренцевому морі, та у норвезькому Інституті сейсмічних досліджень, зафіксували вибух, яким командування навчань не надало належного значення.
Після того як у призначений час навчальні торпедні атаки не відбулись, до місця перебування «Курска» були відправлені вертольоти, які не виявили підводного човна. Коли він двічі не вийшов на зв’язок у заздалегідь визначений час, командування оголосило про аварійну ситуацію з «Курском» і наступного дня на його пошуки були відправлена група кораблів.
13 серпня2000 року о 4-51 «Курск» був виявлений на відстані 175 км від міста Сєвєроморськ на глибині 108 метрів. Рятувальні роботи, які проводились до 20 серпня, виявились безуспішними і лише після залучення норвезького судна «Seaway Eagle» (Норвеія член НАТО з 1949 року) вдалось відкрити аварійно-рятувальний люк «Курска», через який було піднято на поверхню тіла підводників і секретну документацію.
Більша частина «Курска» була піднята на поверхню у 2001 році нідерландською компанією Mammoet Transport BV (Нідерланди член НАТО з 1949 року).
Як показало його обстеження, експлуатація човна велась із систематичним порушенням регламенту – була відключена апаратура автоматичного магнітофонного запису переговорів, виключена сигналізація аварійного буя, який не міг сплисти через те, що з дня спуску човна на воду з нього не було зняте заводське транспортувальне кріплення, відключена система автоматичного викидання антени, а у герметичних блоках, призначених для зберігання всього необхідного для надзвичайних ситуацій, не виявилось нічого, крім олівців і паперу.
За офіційною версією, оприлюдненою у 2002 році, через проіржавілу оболонку стався витік торпедного палива, яке вступило в реакцію з мідним та латунним покриттям торпедного апарату, що призвело до хімічного вибуху 12 серпня 2000 року об 11-28, яким було зруйновано два відсіки поруч з торпедними установками. Внаслідок вибуху човен почав занурюватися і впав на морське дно, від чого стався ще один, значно потужніший, вибух декількох торпед на борту.
Від другого вибуху в корпусі човна з’явився двометровий отвір, через який вода затопила більшість відсіків і загинула більшість екіпажу. 23 вцілілих моряка зібрались в одному з відсіків, де залишались живими протягом 8 годин, використовуючи спеціальні хімічні касети для регенерації вуглекислого газу в кисень. Від контакту одніє з них із водою сталася пожежа, яка призвела до знищення кисню у відсіку і смерті моряків від асфіксії. До березня 2002 року тіла трьох із 118 загиблих моряків знайти так і не вдалось.
Це була перша велика аварія після того, як країну очолив Владімір Путін.
П’ять днів після трагедії – 17 серпня 2000 рку головнокомандувач, президент Російської Федерації В. В. Путін перервав свою відпустку, яку він проводив в Сочі.
На запитання Ларрі Кінга про те, що сталося з підводним човном, В. В. Путін відповів: «Она утонула».
Увечері Путін зустрічається з сім’ями. Збори тривають 3 години, на ньому присутній лише той же держканал і показує тільки ці деякі фрагменти. Два німецьких журналіста, яким вдалося потрапити в зал, дають приголомшливий звіт про цю зустріч. Вони вказують на те, що після виступу Путіна, який озвучив свою версію, сім’ї моряків протягом 2,5 годин піддали президента різкій критиці, і дійшло до того, що йому оголосили, що він не гідний свого звання, а також зажадали звільнення багатьох адміралів.
Президент оголошує жалобу в Російській Федерації. Сім’ї відмовляються від жалоби і категорично відмовляються від супроводу президента на місце загибелі «Курська». Така ситуація небувала для Росії.
28 серпня 2000 року в ефір телеканалу ОРТ вийшла авторська програма Сєргєя Доренка з останнім випуском і різкою критикою на адресу Путіна з приводу загибелі АПРК «Курск».
Рік тому Сергій Доренко раптово помер від сердечного нападу прямо під час руху на своєму мотоциклі.
Після Курска – після критики Путіна в ЗМІ, Путін став закручувати гайки для ЗМІ, позбавляючи їх будь-якої незалежності.
Саме в той момент влада і Путін особисто побачили різницю між вільними ЗМІ і контрольованими. Саме тоді він зрозумів, що контроль над ЗМІ – це важливо.