З початком російсько-української війни українська армія вперше в новітній історії взялася за захист не лише власної територіальної цілісності, але й за захист свого інформаційного простору. Ми вчасно зрозуміли, що для виживання й перемоги над загарбником критично важлива стратегічна комунікація війська із суспільством. І тут величезна відповідальність лягла на військових журналістів – представників професії, непомітної в мирні часи.

Військові журналісти новинами з передової розпочинають, постійно наповнюють, а потім і завершують інформаційну добу України. Попри небезпеку та загрозу життю і здоров’ю, вони роблять усе можливе аби розповісти новини з фронту. Нагадаємо, що це свято відносно нове для Збройних сил України. Саме цього дня, 16 лютого 2015 року неподалік Дебальцевого, виконуючи бойове завдання, загинув редактор Телерадіостудії Міноборони України “Бриз” капітан 3-го рангу Дмитро Лабуткін.

У місті Дебальцеве Дмитро провів зйомки та зібрав фотоматеріали для переговорної групи у Мінську, мав повертатися з ними до Києва. Зник 16 лютого 2015 року у районі Дебальцевого після обстрілу колони, якою вночі вивозили поранених у напрямку Артемівська. Дмитро перебував у БТР, що рухався у складі колони.

19 лютого проросійські бойовики надіслали дружині Дмитра відео із записом з місця бою обабіч залізничної колії, де були тіла загиблих поряд із розбитим БТРом. Пізніше інформацію про смерть кореспондента підтвердила волонтер «Офіцерського корпусу» Алла Борисенко («Чонгар»).

Разом з Дмитром загинули у бою військовослужбовці 3-го полку спецпризначення капітан Юрій Бутусов і старший сержант Віталій Федитник.

20 березня 2015 у Дніпропетровському морзі підтвердили, що одне з тіл загиблих українських військовиків, доставлених з Дебальцевого, належить Дмитру.

Героя поховали 25 березня в рідному селі Білокриниця Кременецького району.

В офіцера залишилися дружина та донька.

Сьогодні, ми, в першу чергу, вшановуємо військових журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків. Ми також вітаємо військових кореспондентів, військових фото-, відеооператорів, прес-офіцерів, офіцерів зі зв’язків з громадськістю, які підхопивши прапор із рук загиблого товариша, продовжують боротьбу з підступним ворогом.

Любов до Батьківщини, професійних обов’язок, гарячі серця і прагнення донести до суспільства достовірну інформацію – є мотивацією для військових журналістів сьогодні. Ви завжди на передовій і готові до бою – інформаційного, запеклого, переможного!

Дякуємо за роботу!

Слава Україні!

 

Нова – новини ветеранів.

Please follow and like us:

Відео

Секретні документи МВС. Стеження за активістами
{"popup_fix":"false"}
Водій відмовив у безкоштовному перевезенні учаснику бойових дій
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами